Мета біопсії

Біопсія - це взяття біологічного матеріалу для аналізу. Біопсія береться з того місця (тканини, органи), де передбачається розвиток захворювання, у вигляді шматочка тканини. Наприклад, з поліпів, пухлин, що довго не загоюються виразок. Якщо місце відбору біопсії легкодоступною, то застосовують скальпель, якщо необхідно взяти зразок тканини з легких, то застосовують світловоди, а для біопсії тканин шлунка або стравоходу використовується ендоскоп. 

Основна мета біопсії - це діагностика, тобто підтвердження або спростування підозри на ту чи іншу хворобу. Біопсія, у разі позитивного результату, показує форму захворювання (злоякісне або доброякісний). При лікуванні онкологічних захворювань біопсія є дуже ефективним методом контролю розвитку. 

Професіоналізм медичного працівника, який проводить біопсію на ранніх стадіях захворювання, відіграє дуже важливу роль, оскільки при початку хвороби уражену ділянку має дуже маленьку площу, тому важливо взяти пробу саме з потрібною поверхні тканини для достовірного результату. Від правильно взятої біопсії і результатів залежить призначене лікування, а, значить, і вирішується доля пацієнта. Сама біопсія вимагає обережності при приведенні: щоб не зачепити інструментом здорові органи, заподіяти мінімальний дискомфорт і не нашкодити здоров'ю людини. 

Отримана проба (зразок тканини) відправляється в лабораторію, де проводять гістологічний аналіз. Лаборант оцінює матеріал згідно з тим правилом, що всі клітини організму мають певну будову, яке обумовлено приналежністю до того чи іншого органу або тканини. При наявності злоякісної пухлини структура клітини суттєво змінюється, що можна побачити навіть у звичайний мікроскоп. На цій підставі роблять висновок, якщо злоякісне захворювання чи ні. 

Перед тим, як розглядати взятий матеріал під мікроскопом, необхідно пройти ще стадію обробки. Під обробкою розуміють процес отримання та фарбування надтонких шарів прозорого кольору отриманої тканини. Щоб зразок був твердіший, його обробляють парафіном, а потім розрізають на найтонші частки сверхострым ножем - мікротомом. Отримані зрізи кладуть на лабораторне скло і поміщають в спеціальні ванночки з розчином, де відбувається фарбування матеріалу. 

Після того як пофарбований зразок тканини готовий до розшифровці, його кладуть під мікроскоп. Вивчення тканини проводить патологоанатом, він і виносить вердикт про те, яка пухлина присутній (доброякісна чи злоякісна), по можливості визначає тип злоякісної пухлини. При вдалому взяття біопсії досвідчений лікар може дати перші прогнози на розвиток захворювання. 

Іноді трапляється так, що вивчення біопсії під мікроскопом не дає достатньої інформації. Тоді застосовують спеціальний метод імуногістохімічного дослідження. Він полягає в тому, що отримані зрізи тканини обробляють спеціальними протипухлинними розчинами (сироватками), і якщо природа захворювання співпадає з зразком в сироватці, то на тканині з'являються гранули жовтого кольору, які добре видно під мікроскопом. Прикладом є діагностування раку шкіри (меланоми). 

Для ще більш глибокого дослідження тканин може використовуватися електронний мікроскоп, який дає збільшення до 100.000 разів. Він дозволяє чітко побачити всі процеси, що відбуваються в одній клітці, але не дає огляду всієї картини, в чому і полягає мінус електронного мікроскопа. Останнє зауваження ще раз підкреслює той факт, що важливо правильно взяти біопсію.

Загрузка...