Оксигенотерапія

Що таке оксигенотерапія?

Оксигенотерапія (ОГТ) - це нетрадиційний метод лікування, який застосовується при кисневої недостатності. Існує декілька різновидів цього методу (хоча багато прихильники традиційної медицини сумніваються в ефективності деяких з них): озонотерапія, поетапна киснева терапія та оксигенотерапія.

Прихильники оксигенотерапії стверджують, що така терапія є одним з найбільш ефективних методів зміцнення імунної системи організму людини. При застосуванні оксигенотерапії венозну кров пацієнта насичують киснем в спеціальному апараті, а для утворення озону її піддають опроміненню ультрафіолетовими променями, потім цю кров вводять назад пацієнту.

Як виникла оксигенотерапія?

У третьому десятилітті XX ст. американські і німецькі лікарі почали опромінювати кров ультрафіолетовими променями. Пізніше швейцарські лікарі стали поєднувати опромінення крові і лікування киснем. Основоположником оксигенотерапії вважається швейцарський лікар Фрітц Уэхрли. У 1946 р. він створив спеціальний апарат для виконання цієї лікувальної процедури. З 1947 року цей метод застосовується у всьому світі та амбулаторно і в стаціонарах для усунення станів, пов'язаних з кисневою недостатністю.

Показання до застосування оксигенотерапії

Оксигенотерапія найчастіше використовується для лікування порушень периферичного кровообігу, наприклад, при переміжній кульгавості (claudicatio intermittens). Цей метод можна застосовувати при хронічних захворюваннях, наприклад, виразковій хворобі шлунка, гастриті, захворюваннях печінки і нирок, запаленні суглобів. Оксигенотерапія ефективна при лікуванні кисневої недостатності центральної нервової системи, найчастіше зустрічається у літніх людей, а також при запаленні нервів. Крім того, оксигенотерапія ефективна при порушеннях серцевого ритму, коронарного кровообігу.

Принципи дії оксигенотерапії

Дія оксигенотерапії на організм пацієнта може бути різним:

• Збільшується кількість лейкоцитів (білих кров'яних тілець) в крові, вони стають більш активними, краще захищають організм від збудників хвороб.
• Протягом деякого часу з крові в тканини може надходити на 50% кисню більше, поліпшується кровообіг. Оксигенотерапію можна використовувати і для зменшення болю (наприклад, при ревматизмі).
• Поліпшується кровообіг у нирках, виробляється більше сечі.
• Еритроцити не складаються «монетні стовпчики», що зустрічається, наприклад, при деяких формах анемії (у мазку крові видно близько розташовані еритроцити, немов утворюють «монетні стовпчики»).
• Вплив оксигенотерапії в деяких системах і органах зберігається майже протягом року.

Як виконується оксигенотерапія?

З ліктьової вени пацієнта з допомогою шприца береться кров, щоб кров не згорнулася, додають відповідну кількість цитрату натрію. В апараті оксигенотерапії кров насичується киснем, що опромінюється ультрафіолетовим промінням, довжина хвиль яких становить 257,8 нм. Концентрація озону - 25-45 мг/мл, в результаті кров стає червоною.

Таким чином оброблена кров знову вводиться у вену пацієнта, а невелика її кількість - внутрішньом'язово. Частота процедур залежить від характеру захворювання та його тяжкості. Зазвичай в перші чотири тижні виконується 5 процедур, а потім за однією процедурою на п'ятої, десятої та вісімнадцятої тижня курсу лікування.

Оксигенотерапія застосовується в клініках, використовують натуральні методи лікування, а також лікарями - прихильниками цього методу лікування.

При професійно проведеної оксигенотерапії серйозних побічних реакцій не було ні в одному випадку з тисячі пацієнтів, які отримали лікування. Цей метод безпечний, але традиційна медицина його ще не визнала.

Протипоказання при оксигенотерапії

Оксигенотерапія протипоказана при порушенні обміну речовин (наприклад, при порушенні функції підшлункової залози). Робота підшлункової залози після цієї процедури може погіршитися. ОГТ також протипоказана при гострому запальному захворюванні, кровотечі, порушення згортання крові.

Загрузка...