Опісторхоз і підшлункова заліза

Підшлункова заліза при хронічному опісторхозу втягується в патологічний процес досить часто. Пояснюється це не тільки наявністю опісторхісов в протоках залози у третини хворих, але і тісний анатомо-функціональної зв'язком залози з гепатобіліарної системи і шлунково-кишковим трактом. У хворих на опісторхоз функціональні і морфологічні зміни дванадцятипалої кишки, а також характерні для хвороби морфологічні зміни фатерова соска сприяють розвитку патологічного билиарно-панкреатичного і панкреато-біліарного рефлюксу.

Накопичений досить переконливий клінічний і експериментальний матеріал, показує, що при захворюваннях гепатобіліарної системи залучається підшлункова заліза, а при хворобах підшлункової залози страждають печінка і жовчні шляхи.

Крім того, деструктивно-запальні зміни кінцевого відділу жовчних шляхів при наявності загальної ампули жовчного і панкреатичного проток сприяють порушенню відтоку секрету підшлункової залози.

У спостерігалися вченими хворих, ті чи інші клінічні прояви ураження підшлункової залози відзначені у 12,6% хворих, причому у 1,7% холецистопанкреатит був провідним клінічним проявом хронічного опісторхозу.

У хворих на хронічний опісторхоз у механізмі розвитку патологічного процесу в підшлунковій залозі певну роль відіграють перешкоди відтоку панкреатичного секрету з-за поразки сфінктера Одді, ушкодження паренхіми залози, а також хронічне микротравмирование органу паразитами. Початок клінічних проявів панкреатиту у хворих на хронічний опісторхоз встановити досить важко, тому що, як правило, розвитку ураження підшлункової залози передують клінічні прояви запалення жовчовивідних шляхів. На тлі холецистохолангита або холангиогепатита розвивається панкреатит тривалий час: не діагностується. Найбільш характерним і постійним клінічним симптомом хронічного панкреатиту, у тому числі у хворих на опісторхоз, є біль.

Стійкість і тяжкість больового синдрому у хворих панкреатитом визначаються ступенем втягнення в патологічний процес сонячного сплетення, так як останнім анатомічно тісно пов'язане з залозою. Тісний анатомічна зв'язок підшлункової залози з коренем брижі поперечної; ободової кишки визначає залучення в процес цього відділу товстої кишки з порушенням функції і виникненням болю. У процес втягується також малий сальник, доповнюючи прояви больового синдрому. Найбільш характерні для хронічного панкреатиту болі оперізуючого характеру. Іррадіація болю при хронічному панкреатиті відрізняється великою різноманітністю, що пов'язано з різною локалізацією патологічного процесу в тканині підшлункової залози. Частіше лікарі спостерігали іррадіація болю в спину і поперекову область.

Іншим характерним клінічним проявом хронічного панкреатиту є здуття живота. Найбільш часто воно спостерігається у верхньому відділі живота, хоча нерідко виявляється і загальний метеоризм. Здуття живота спостерігається у 19,8% хворих на хронічний опісторхоз.

У хворих у період загострення опісторхозного панкреатиту часто спостерігається блювання, найбільш часто вона відзначалася при наявності симптомів ураження підшлункової залози, а також у осіб з тяжким ураженням шлунка і дванадцятипалої кишки.

Характерний для хронічного панкреатиту пронос з креатореей та стеатореєю, з об'ємним і жирним стільцем лікарі спостерігали лише у 8,6%. Він свідчив про пригнічення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози і, як правило, збігалася з іншими клінічними проявами панкреатиту.

У клінічній практиці до цих пір немає єдиного погляду на оцінку лабораторних досліджень екскреторної та інкреторної функцій підшлункової залози. Найбільш поширеним дослідженням, інкреторної функції підшлункової залози в даний час є визначення типу глікемічний кривої з подвійним навантаженням, запропоноване Штаубом і Трауготтом. За допомогою проби з подвійним навантаженням глюкозою досліджено цукрові криві у 57 хворих на хронічний опісторхоз. При цьому встановлено, що натщесерце вміст цукру в крові в середньому становить 4,5±0,1 ммоль/л. У 15 його рівень був нижче 4,2 ммоль/л. Однак у більшої частини цих хворих гіпоглікемія виявлялася тільки натщесерце. Цукрові криві в більшій частині випадків повторювали хід кривих у здорових людей. Цим, очевидно, обумовлений той факт, що клінічно гіпоглікемічні ознаки у значної частини хворих з гіпоглікемією були відсутні.

Аналіз типи цукрових кривих з подвійним навантаженням показав, що у 35 хворих гіперглікемія після другої навантаження не перевищувала рівня першого підйому. Це свідчило про хорошої функціональної здатності підшлункової залози. У 3 хворих ступінь гіперглікемії після прийому глюкози різна, і у 19 хворих спостерігалося виразне превалювання рівня гіперглікемії після другого прийому глюкози. Отже, у 19 з 57 обстежених, мабуть, мав місце прихований цукровий діабет.

Зіставлення результатів дослідження цукру в крові у хворих на хронічний опісторхоз з особливостями перебігу захворювання не дає можливості говорити про який-небудь вираженої залежності рівня цукру в крові від стадії або форми хвороби. Проте гіпоглікемія зустрічається частіше при описторхозном холангиогепатите і холецистопанкреатит.

Одночасно з інкреторної функцією при хронічному опісторхозу страждає часто і екскреторна функція підшлункової залози. Стан секреторної функції залози у хворих вивчили за даними карбонатної лужності, так як встановлено, що при високому рівні секреції підшлункової залози в соку міститься багато бікарбонатів і значно менше хлоридів. Отже, визначаючи концентрацію бікарбонатів натщесерце і після впливу подразника, можна оцінити за їх різниці секреторну функцію залози.

Зміст карбонатної лужності нами визначалося спонтанної порції дуоденального соку і в порціях, отриманих після триразового введення 20 мл 0,5% розчину підігрітою соляної кислоти. Кожна порція збиралася протягом 20 хвилин. Пригноблений тип секреції, властивий виражених змін секреторної функції підшлункової залози, лікарями виявлено у 43,8% хворих на хронічний опісторхоз.

Таким чином, клініко-лабораторні дослідження свідчать про досить частому залученні підшлункової залози у патологічний процес при хронічному опісторхозу. У хворих страждає як внешнесекреторная, так і внутрисекреторная функція залози.

Загрузка...