Опукла і увігнута оклюзійна поверхня

При накладенні верхнього протеза на увігнуту поверхню гіпсового столика, що має R=9 см, зазначається повна конгруентність оклюзійної поверхні протеза з увігнутістю столика.

Хворий М., 73 роки (іст. бол. № 22), пенсіонер. Протягом 12 років користується повними знімними протезами. З-за різкої атрофії альвеолярних відростків користування протезами останнім часом стало неможливим. Стирання штучних зубів відбулася таким чином, що оклюзійні поверхні бічних зубів верхнього протеза повністю конгруентний з увігнутою поверхнею R= =9 см, а оклюзійна поверхня нижнього протеза має опуклу сферичну поверхню такого ж радіуса.

У наведених спостереженнях описані випадки, коли оклюзійні поверхні протезів притиралися таким чином, що набували сферичну форму R = 9 див. При цьому права і ліва сторони розташовувалися на сферичній поверхні, контактуючи з нею всією оклюзійною поверхнею одночасно.

У деяких хворих (при великій беззубої верхньої щелепи і меншою нижній) оклюзійна поверхня верхнього протеза набувала не опуклу сферичну форму, а увігнуту. Оклюзійна поверхня нижнього протеза в таких випадках мала опуклу форму.

Однак у більшості протезів не спостерігалося одночасного контактування лівої і правої сторін зі сферичною поверхнею, навіть у тих випадках, коли стирання штучних зубів відбулася таким чином, що оклюзійна поверхня праворуч і ліворуч мала форму сфери одного і того ж радіуса. Для оформлення оклюзійних поверхонь воскових валиків і визначення правильної протетичної сферичної поверхні ми запропонували спеціальний пристрій, що складається з зовнішьоротової лицьової дуги-лінійки і внутрішньоротовою знімною формуючої пластинки, фронтальна частина якої плоска, а діс-експериментальні відділи мають сферично вигнуту поверхню.