Сучасні методи та можливості променевої терапії

Використовують також прискорювачі електронів, що генерують пучки швидких електронів і фотонне (гальмівне) випромінювання високих енергій. Серед корпускулярних випромінювань з клінічною ціллю застосовують нейтрони та протони. Протонне опромінення застосовується переважно для прицільного опромінення невеликих глибоко розташованих пухлин (гіпофізу, сітківки ока). Нейрони застосовують при лікуванні особливо резистентних пухлин, оскільки вони забезпечують високу щільність іонізації нівелюючи кисневий ефект. 

Залежно від розташування джерела випромінювання відносно організму хворого виділяють зовнішнє (дистанційне) і внутрішнє (брахітерапія) опромінення. 

Під час зовнішнього опромінення джерело випромінювання знаходиться поза межами організму; якщо ж джерело випромінювання розташоване безпосередньо в організмі, то таке опромінення є внутрішнім. 

Під час зовнішнього опромінення джерело в апараті іонізуючого випромінювання знаходиться на різній відстані від поверхні тіла хворого (відстань джерело-шкіра – ВДШ). Так, під час далекодистанційної променевої терапії ВДШ становить від 30 см до 1,5-2 м, при близькодистанційній – від 1,5 до 30 см, при аплікаційному методі променевої терапії – від 0 до 1,5 см. 

Внутрішні методи опромінення – це внутрішньопорожнинна променева терапія, 

внутрішньотканинна і терапія інкорпорованими радіоактивними препаратами.Усі методи внутрішнього опромінення, а також аплікаційний метод, відносяться до контактних методів променевої терапії. 

При аплікаційному методі джерело випромінювання розташовується безпосередньо на поверхні, яка підлягає опроміненню; безпосереднє введення джерела випромінювання в пухлину трактується як внутрішньотканинний метод опромінення. Розміщення джерела випромінювання в природних порожнинах тіла хворого називається внутрішньопорожнинним методом променевої терапії.