|
Захворювання очеревини - перитоніт |
Перитоніт, як правило, є ускладненням різних захворювань органів черевної порожнини або сусідніх органів і тканин. Можливість розвитку перитоніту як самостійного захворювання багатьма ставиться під сумнів, за винятком пневмококової перитоніту у дітей. В залежності від швидкості розвитку, перебігу і характеру запального процесу перитоніти ділять на гострі і хронічні, по мірі поширення на розлиті (дифузні) та обмежені (місцеві). Характер ексудату дозволяє розрізняти серозний, фібринозний, гнійний та геморагічний перитоніти. Інфікування черевної порожнини з наступним розвитком перитоніту можливо в результаті гострих запальних захворювань органів черевної порожнини (холецистит, апендицит та ін), травматичних пошкоджень, що супроводжуються розривом органів, прободений різних порожнистих органів (шлунок, кишечник), омертвіння кишечника при тромбозах, заворотах та інших причин.
При інфікуванні черевної порожнини настає рефлекторний спазм дрібних артерій і капілярів, що швидко змінюється розширенням кровоносних і лімфатичних судин. Очеревина червоніє, в ній стають добре видно розширені судини. Наступають запальні зміни в стінках судин, що призводять до збільшення проникності і ексудації. Ексудат, що містить токсини і продукти життєдіяльності живих бактерій (екзотоксини), викликає часткову загибель клітин очеревини, що сприяє розвитку запального процесу. У початкових стадіях перитоніту перистальтика кишечника посилена, але в міру його розвитку настає спочатку парез, а потім параліч кишечнику. Відбувається розкладання кишкового вмісту з утворенням великої кількості газів та токсичних речовин, які несприятливо впливають на судини, нервові елементи і мускулатуру кишкової стінки. У зв'язку з порушенням рухової і всмоктуючої здатності кишкової стінки в просвіті кишок накопичується велика кількість рідини і газів. Кишкова стінка стає проникною для мікроорганізмів і токсичних речовин, що знаходяться в кишечнику. Порушуються кругообіг травних соків, водно-сольовий обмін, склад крові та інші форми обмінних процесів в організмі. В результаті впливу токсичних речовин на нервову систему настає параліч судин органів живота з переміщенням в них значної частини крові. Таким чином, при перитоніті поступово розвиваються важкі, часом незворотні зміни, що призводять до загибелі хворих. Якщо причина перитоніту усунена або запальний осередок піддався зворотному розвитку, може наступити розсмоктування випоту в черевній порожнині і вилікування хворого, проте в черевній порожнині залишаються численні спайки і зрощення між органами.
|