Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Спостереження за дітьми віком до 3 років з високим ризиком розвитку карієсу
Типи гомеопатичних загострень
Порушення розвитку і прорізування постійних зубів
Бородавка на грудях: виявляємо і лікуємо!
Класифікація опіків
Закриті ушкодження черепа, органів грудної клітки і черевної порожнини
Стерилізація шовного матеріалу
Показання і протипоказання до переливання крові
Асцит: причини, симптоми, діагностика, прогноз, лікування
Визначення лікарського патогенезу
Аномалії прикусу у трансверсальному напрямку
Лікування хронічного гіпертрофічного гінгівіту
Методи спинення кровотечі
Властивості МБТ
Основні групи та механізм дії протипухлинних гормональних препаратів
Первинний хронічний бронхіт: лікування і профілактика
Хіміко-паразитна теорія виникнення карієсу
Борсуковий жир: властивості неймовірної сили!
Статистика




На порталі: 7
З них гостей: 7
І користувачів: 0
Алергічний гайморит

Алергічний гайморит

 

Алергічний гайморит - це алергічне захворювання, яке представляє собою реакцію у вигляді набряку і підвищеної активності слизової оболонки, зазвичай поєднується з аналогічним зміною в носі. Алергічний гайморит характеризується нападоподібний з плином несподівано наступаючої закладенням у носі, свербінням, частими чиханьями і рясним виділенням.

Алергічні захворювання пазух носа дуже часто виникає через алергічного нежитю. Характерні ознаки - це головні болі, утруднення дихання носом, часті виділення з носа водянистого характеру, свербіж у носі. Іноді може бути відчуття тиску або тяжкості в околоносовом просторі, а також в ділянці перенісся та щік.

На тлі алергічного гаймориту і алергічного нежитю може розвинутися захворювання - носові поліпи. Захворювання супроводжується утрудненим носовим диханням, частими головними болями, змінами в голосі. Якщо в такому випадку не вжити необхідних заходів, то носові поліпи швидко розростаються і бувають помітними у вході в ніс.

Алергічний гайморит - це захворювання придаткових гайморових пазух носа, що виникає в результаті проникнення алергенів всередину організму. Досить часто захворювання проходить у вигляді двостороннього ураження. Алергічний гайморит часто може поєднуватися з алергічним ринітом, маючи сезонний характер. Чекати загострення алергічного гаймориту алергікам слід у весняний або осінній період.

Симптоми алергічного гаймориту

Причиною виникнення алергічного гаймориту є вплив алергенів на слизову оболонку. Для прояви захворювання людям-алергікам достатньо лише вдихнути будь квітковий пилок або пил і через певний час з'являться перші симптоми. При гострих формах алергічного гаймориту підвищується температура тіла, з'являється біль в області щік і очей. Поширеними симптомами алергічного гаймориту є закладеність носа з головним болем та виділяється слизом.

При різних захворюваннях верхніх дихальних шляхів і захворюваннях носа в пазухах накопичується слиз, в якій можуть розмножуватися бактерії. Попадання алергену в область пазух носа веде до катару, а трохи пізніше до алергічного гаймориту. Симптоми алергічного гаймориту можуть проявлятися по ночах у вигляді кашлю, який дуже важко чим-небудь зняти. Не виключені появи кон'юнктивіту, кератиту.

Для алергічного гаймориту характерні наступні симптоми:

- Постійно закладений ніс, що веде до втрати нюху і змін в голосі;
- Нездужання;
- Головні болі;
- Нежить більше чотирьох тижнів;
- Підвищення температури тіла;
- Озноб, а також загальне погіршення самопочуття;
- Напруга і больові відчуття в області пазух;
- Відзначаються гнійно-слизові виділення з носа,
- Може виникати світлобоязнь.

Зазвичай при алергічному гаймориті біль локалізується в області чола і скронь, також біль буває розмитою і невизначеною, рідше може виникнути припухлість на щоках або століттях, голос з часом набуває гугнявий характер.

Лікування алергічного гаймориту

Алергічний гайморит не вимагає хірургічного втручання або операції проколу, досить позбавитися від джерела алергії і симптоми поступово зникнуть. У більш важких ситуаціях варто відшукати джерело алергії і здійснити комплексне підвищення імунітету.

Хворим з алергічним гайморит не рекомендується самостійно ставити собі діагноз і призначати лікування антибіотиками. Таке необачне рішення може спровокувати ускладнення в подальшому і викликати перехід захворювання у хронічну форму.

При лікуванні алергічного гаймориту необхідно здійснювати заходи щодо гіпосенсибілізації - знизити чутливість до алергенів. Гіпосенсібілізація при лікуванні алергічного гаймориту виконується шляхом ін'єкції алергену в невеликих дозах з метою вироблення імунітету на фактори, що викликають алергію.

Категорія: Алергологія | Переглядів: 1802 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини