Люди, що страждають алергією, напевно знайомі з тим, що таке антигістамінні препарати, адже саме ці лікарські засоби здатні пригнічувати дію основного медіатора запалення - гістаміну. Гістамін - біологічно активна речовина, яка виробляється в організмі кожної людини, але в нормальних умовах, тобто при сильному імунітеті і міцному здоров'ї, він не викликає запальної реакції, оскільки знаходиться в пов'язаному виді.
Фізіологічна дія гістаміну в організмі Гістамін впливає на наступні системи: - М'язову - викликає спазм гладкої мускулатури
- Судинну - розслабляє стінки судин, внаслідок чого відбувається зниження артеріального тиску
- Травну - сприяє виділенню шлункового соку
- Центральну нервову систему - має здатність до збудження ЦНС. Цей ефект гістаміну пов'язаний з тим, що в нервовій системі є присутніми рецептори, що реагують на цю речовину.
Всього в організмі знаходиться 3 види рецепторів, з якими зв'язується гістамін: Н1-рецепторы - розташовуються в гладкій мускулатурі(найбільше у бронхах і шлунково-кишковому тракті) Н2-рецепторы - знаходяться в залозах зовнішньої секреції(сприяють секреції шлункового соку) Н3-рецепторы - знаходяться в ЦНС
Коли гістамін переходить із зв'язаного стану у вільний, відбувається посилення його фізіологічної дії на організм. У таких випадках використовуються антигістамінні препарати, які пригнічують цей небажаний ефект.
Ефект від прийому антигістамінних препаратів Залежно від локалізації дії гістаміну виділяють 3 групи гістаміноблокаторів: 1. Н1-блокаторы -вещества, які призначаються для пригнічення алергічної реакції негайного типу. До таких хворобливих станів відносяться анафілактичний шок, набряк Квинке, кропив'янка. Крім того, лікарські препарати цього типу призначають при бронхіальній астмі, шокових станах(обмороження, опік). 2. Н2-блокаторы роблять вплив на парієнтальні клітини шлунку, тобто, знижують їх активність. В результаті дії Н2-блокаторов відбувається зниження підвищеної секреції шлункового соку. Найчастіше антигістамінні препарати з подібним ефектом призначають при захворюваннях ШКТ - гастриті, виразковій хворобі. 3. Н3-блокаторы - це препарати, що чинять дію на центральну і периферичну нервову систему. Саме вони сприяють гальмуванню нервових процесів. Антигістамінні препарати цієї групи призначаються при неврологічних захворюваннях, істерії, судомах.
Яким чином діють антигістамінні препарати, до кінця не з'ясовано. Вважається, що ці лікарські засоби активують фермент, за допомогою якого відбувається розпад гістаміну(гістаміназа), витісняючи тим самим вільний гістамін з клітин-мішеней. Крім того, деякі учені стверджують, що механізм дії препаратів грунтований на блокуванні рецепторів для гістаміну. При цьому огрядні клітини виділяють гістамін, але гладка мускулатура, капіляри і залози зовнішньої секреції не реагують на його дію.
Окрім основної дії гистаминоблокаторы мають заспокійливий ефект, знімають запалення, знижують температуру тіла, нудоту і блювоту, мають слабкий знеболюючий ефект. Найбільш поширена форма випуску препаратів -таблетки і ампули для ін'єкцій.
Лікарські засоби позначеної дії практично не мають побічних ефектів, хоча у деяких людей можуть викликати запаморочення і зниження імунітету(зменшення лейкоцитів в загальному аналізі крові). Якщо хворий приймає препарати, що роблять вплив на нервову систему, наприклад, димедрол, йому необхідно на деякий час відмовитися від важкої розумової і фізичної роботи.
|