Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Аускультація при дослідженні ортопедичного хворого

Аускультація при дослідженні ортопедичного хворого


Аускультацію широко застосовують для визначення функцій і стану органів грудної клітки і живота, у діагностиці травмато-лого-ортопедичної патології. Відомий спосіб діагностики перелому кісток шляхом аускультації, хоча його практично ніхто не застосовує. Він ґрунтується на відсутності звукопровідності кістки при постукуванні по одному відламку і аускультації другого. Після зрощення відламків звукопровідність відновлюється, що є діагностичною ознакою. Звукопровідність може знижуватись при псевдоартрозах, деяких пухлинах тощо.
Досить інформативним є вислуховування суглобів. Під час руху кінцівкою в порожнині суглоба виникають різноманітні звуки, які вислуховуються фонендоскопом, розміщеним біля суглоба або безпосередньо на ньому.
У здорових дітей ніяких шумів у суглобах при рухах не чути. У старших людей інколи під час рухів чується клацання або хрускіт, які не зумовлені патологічним процесом, а є фізіологічною нормою розслаблених елементів суглоба.
При патологічних процесах у суглобах вислуховуються фонендоскопом і відчуваються прикладеною долонею крепітація, скрипіння, хрускіт та звуки іншого характеру, зумовлені різними чинниками, причому інколи вони супроводжуються болем. Так, при деформуючому артрозі постійний шум тертя свідчить про "сухий" суглоб, грубий хруст — про деструкцію суглобового хряща. Характерний звук вислуховується при хондроматозі і артрозоартриті: домінує хруст, характер та інтенсивність якого при кожному русі в суглобі можуть змінюватись. Патологічні зміни в суглобах супроводжуються аміотрофією, гіпотонією, зниженням міцності суглоба тощо.
Аускультацію застосовують при травмах грудної клітки і живота для вивчення функціонального стану легенів, кишок тощо. Вислуховуванням визначають локалізацію і характер патологічного процесу, шум тертя плеври, характер легеневих хрипів (сухі чи вологі), послаблене дихання або його відсутність, що допомагає лікарю встановити діагноз.
При гемотораксі змінюється і слабше вислуховується легеневий звук, при пневмотораксі він взагалі може бути відсутнім. Визначення характеру перистальтики кишок (нормальна, посилена, сповільнена, відсутня) також полегшує діагностику патологічного процесу. Аускультативно діагностують аневризму магістральних кровоносних судин, судинні пухлини тощо.

 

Категорія: Ортопедія | Переглядів: 1106 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини