Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Хронічний опісторхоз

Хронічний опісторхоз

 

Клінічна картина хронічного опісторхозу різноманітна. У місцевих жителів, що проживають в осередках опісторхозу, захворювання розвивається поволі, тягнеться роками, тому буває важко встановити початок хвороби.

«Латентний» період хронічного опісторхозу може вважатися таким відносно, так як при відсутності будь-яких скарг у хворого ми нерідко знаходили гепатомеґалію, а при ретельному клінічному обстеженні виявляли функціональні зміни печінки. Однак у частини інвазованих клінічно і лабораторно не вдається виявити будь-яких проявів хвороби.

Під наглядом паразитологів перебували 356 хворих на хронічний опісторхоз, в струм числі 231 хворий, госпіталізований у міру виявлення інвазії (жителі Тюменської області) та 125 хворих, госпіталізованих активно з числа перебуваючих на обліку (жителі сусідніх областей).

Зокрема, у групі хворих з тривалістю захворювання менше року багато вказували на недавнє вживання в їжу сирої риби за 3-5 років до надходження в стаціонар.

Слід зазначити, що тривалість перебігу опісторхозу у місцевих жителів оговтується не тільки тривалістю життя двуустки, але і повторними зараженнями. Так, багато хворі вказували на те, що в останні роки вони не вживали в їжу сирої риби, але часто використовували в'ялену рибу домашнього приготування. Така риба часто є причиною зараження опісторхозу міського населення.

Таким чином, істинне початок хвороби в більшості випадків виявити не вдається, так як перші ознаки захворювання у місцевих жителів роки відстають від моменту інфікування і не збігаються з часом виявлення описторхозной інвазії.

Клінічна картина хронічного опісторхозу при всьому своєму розмаїтті зводиться в основному до симптоматикою з боку гепатобіліарної системи і шлунково-кишкового тракту, іноді і підшлункової залози. Опісторхоз, як і будь-яке інфекційне захворювання, що характеризується ураженням не тільки органів і систем, службовців місцем проживання паразита, але і всього організму в цілому. У процес втягуються, поряд з печінкою і жовчовивідними шляхами, також нервова, серцево-судинна системи, шлунково-кишковий тракт, страждають залози внутрішньої секреції.

Категорія: Інфекційні хвороби | Переглядів: 1277 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини