Штучні зуби повинні розставлятися за оклюзійними кривим, правильність яких попередньо вивірена у роті при різних рухах нижньої щелепи.
Цей етап роботи доцільно проводити при визначенні центрального співвідношення щелеп на воскових валиках, оклюзійні поверхні яких сформовані по сферичних поверхонь середніх радіусів. Як середньої, як видно з проведеного дослідження, доцільно застосовувати сферичну поверхню R.
Оклюзійні валики зі сферичними окклюзион-вими поверхнями, правильно орієнтованими щодо центру (про що можна судити по відсутності феноменів Хрістенсена при різних зсувах нижньої щелепи), відповідають за своїми даними внутрішньоротовою запис рухів нижньої щелепи та при протезуванні можуть бути використані для розстановки штучних зубів.
При значній асиметрії щелеп на оклюзійних валиках, сформованих за сферичним поверхнями цінностей радіусом 5, 16, 18 см, може спостерігатися при бічних зрушення нижньої щелепи феномен Хрістенсена. Пояснюється це тим, що при асиметрії щелеп і суглобів на лівій і правій сторонах величини трансвер-зального феномену Хрістенсена різні. Будь-яка ж частина сферичної поверхні, розділена сагітальній площиною по середній лінії, розділиться на дві рівні половини і, зрозуміло, не зможе компенсувати розбіжність між валиками одночасно на обох сторонах.
З цієї причини немає сенсу в кожному окремому випадку визначати радіус індивідуальної сфери тим більше, що, як показали наші дослідження, асиметрія нахилів міжальвеолярних ліній має місце у 86% випадків.
Той факт, що щільного контакту між валиками не було при оформленні їх по сферичних поверхонь крайніх варіантів R = 5 і 18 см, а при оформленні по інших сферичних поверхонь був отриманий щільний контакт між ними при різних зсувах нижньої щелепи, підтверджує доцільність застосування в масовому протезуванні середньої сферичної поверхні навіть при наявності різко вираженої асиметрії
|