При внутрішньоротовому записі рухів нижньої щелепи використовується феномен Хрістенсена, який полягає в наступному. Визначивши в роті за допомогою прикусних шаблонів і валиків центральну оклюзію, загіпсовувають моделі в артикулятор і вводять повторно шаблони з валиками в рот, пропонуючи пацієнту висунути нижню щелепу. У цьому випадку між валиками в області великих корінних зубів утворюється просвіт, який називається феноменом Хрістенсена.
За Христенсеном для реєстрації суглобового шляху необхідно отримати два положення нижньої щелепи: в центральній оклюзії і в сагітально-висунутому положенні нижньої щелепи. Для цього виконують наступні дії: отримують у роті центральну оклюзію і загіпсовують моделі з прикусними шаблонами в артикуляторі. Потім повторно вводять шаблони в рот і просять хворого закрити рот у висунутому положенні нижньої щелепи (центральна оклюзія). В цьому положенні в області молярів утворюється просвіт (феномен Хрістенсена) клиноподібної форми (рис. а, б). Цей проміжок заповнюється воском і в такому вигляді шаблони переносяться в артикулятор. Моделі за допомогою пересування верхньої дуги в артикуляторі пристосовуються до воскових шаблонів. Феномен Хрістенсена.
|