Розподіл точок на відбитках

Різну кількість точок і розташування їх ,на лівій і правій сторонах всіх трьох відбитків насамперед вказує на недосконалість методу розстановки штучних зубів за загальноприйнятими правилами при виконанні їх на око. 

Цілком зрозуміло, що всякі неточності, допущенні при розстановці верхніх штучних зубів, а також недотримання правил постановки, викличуть неточності при розстановці нижніх штучних зубів, що в кінцевому підсумку відбивається на функціональній цінності виготовляються протезів. 

Отримані в результаті проведеного дослідження дані показують, що найбільшу кількість точок на сферичній поверхні R = 8,5 див.  Рівномірний характер розподілу точок на відбитках і дуже часто зустрічається розташування їх у два ряди вказують на відповідність (більшою чи меншою мірою) створених при розстановці штучних зубів сагітальній та трансверзальній компенсаційних кривим зі сферичною поверхнею R = 8,5 див. 

На сферичних поверхнях R = 6 см і 16 см кількість контактних точок значно менше.  Однак звертає на себе увагу той факт, що одні постановки дали більше контактних точок на сферичній поверхні R=6 см, а інші - на сферичній поверхні R=16 см, і це за умови, що всі постановки виконані за одним і тим же правилам, в однакових середніх анатомічних артикуляторах. 

Крім того, характерною особливістю всіх відбитків є різну кількість точок і різне їх розташування на лівій і правій сторонах кожного відбитка. 

Все це можна пояснити тим, що при постановці верхніх штучних зубів за статичним правилами по склу (М.  Ф.  Васильєв та ін, 1951) допускаються значні похибки, так як виконання цих правил найчастіше виробляється на око без застосування вимірювальних приладів.