Швидкість мукоциліарного транспорту

Важливим захисним механізмом дихальних шляхів є війчастий епітелій, який забезпечує так званий мукоциліарний транспорт.

Дослідження мукоциліарного очищення дозволяє оцінювати захисні механізми дихальних шляхів, допомагає встановити ефективність різних препаратів, в першу чергу судинозвужувальних та муколітичних засобів, допомагає в прогнозуванні різної патології дихального апарату.

Критерієм оцінки діяльності війок є здатність їх до переміщення секрету. Рухова активність війчастого епітелію детально вивчалася за допомогою швидкісної кінозйомки (500-700 кадрів/с), стробоскопії, мічених радіоактивними ізотопами речовин.

Досить простим, швидким і ефективним засобом оцінки швидкості мукоциліарного транспорту виявився метод фазової контрастної мікроскопії, досліджували активність війок у хворих з хронічними і рецидивуючими запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Років 50 тому досить поширеним методом вивчення рухової активності війчастого епітелію в клініці був метод Б. В. Псахиса, який полягає у визначенні часу, протягом якого відбувалося переміщення в носоглотку дрібного пилу сухого деревного вугілля, поміщеного на слизову оболонку нижньої носової раковини. Вчені вдосконалили зонд-розпилювач індикаторного порошку для дослідження швидкості мукоциліарного транспорту.

Нанесення індикаторного порошку на поверхню нижньої носової раковини завжди супроводжується його розпиленням слизовій оболонці порожнини носа, що призводить до прискореного потраплянню частинок пилу в носоглотку. Для змочування і обволікання порошку слизом потрібен час. У місці нанесення порошку рефлекторно збільшується кількість носовій слизу, змінюється її рН, виникає спазм судин, чхання. Все це спотворює результати дослідження.

Для усунення зазначених недоліків у лабораторіях використовують в якості індикатора порошок деревного вугілля на основі крохмале-агарового гелю (крохмаль - 0,2 г, агар-агар - 0,05 г, вугільний порошок - 1 г, вода - до 10 мл).

Спочатку готують гель, до якого додають індикаторний порошок. Стан рухової діяльності війчастого епітелію оцінюють за наступною схемою:

• Норма - 15 хвилин.
• I ступінь порушення - 16-30 хвилин.
• II ступінь порушення - 31-45 хвилин.
• III ступінь порушення - 46-50 хвилин.

Також використовується сахариновый тест для виявлення мукоциліарного кліренсу. Достовірність тесту перевірена за допомогою вивчення переміщення алюмінієвих дисків, мічених радіоактивним технецій. Сахариновый тест апробований британськими та американськими вченими і пропонується для широкого використання у скринінгу порушень мукоциліарного кліренсу.

Методика проведення дослідження: для проведення аналізу необхідний сахарин в порошках по 50 мг (діаметр гранул сахарину не повинен бути більше 1 мм). Сахарин наносять на слизову оболонку нижньої носової раковини або передні відділи носової перегородки і визначається час з моменту нанесення порошку до моменту появи солодкого смаку в роті, яка і являє собою мукоцилиарное транзиторне час. Для того щоб виключити занесення частинок сахарину зі струменем повітря, наносити його необхідно при затримці дихання. Про появу солодкого смаку в роті необхідно запитувати досліджуваного кожні 60 секунд. Дослідження слід закінчити, якщо через 45 хвилин його результат - негативний.

Загрузка...