СНІД та анестезія - Терапія - Медичний словник та медична термінологія (Медицина)

Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 9
З них гостей: 9
І користувачів: 0
СНІД та анестезія

СНІД та анестезія

Перша інформація про синдром набутого імунодефіциту з'явилася в 1981 р Кількість серопозитивних людей, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), швидко збільшується у всьому світі. ВІЛ це ретровірус, що передається статевим шляхом, перинатально, через кров і продукти крові. Інфекція вражає переважно Т-хелпери лімфоцитів, що призводить до імуносупресії і розвитку клінічних симптомів СНІДу. Поява симптоматичної імуносупресії займає різний час у різних людей. Спостерігаються вторинні інфекції, пухлини та неврологічні прояви.

Проблеми

1. Хворі. Серопозитивним хворим та хворим на СНІД потрібні операції і анестезія при видаленні пухлини, при діагностичної біопсії і дренуванні вогнища інфекції. Крім того, цим хворим може знадобитися операція, не пов'язана з основним захворюванням, або втручання з приводу травми. При передопераційному обстеженні необхідно враховувати можливі респіраторні, неврологічні, гастроінтестинальні та гематологічні ускладнення, а також наявність вторинної інфекції. Лікарська терапія може мати серйозні побічні ефекти. Для запобігання вторинної інфекції необхідно суворе дотримання заходів асептики в операційній. Ризик сепсису при инвазивном моніторингу слід співвіднести з потенційною доцільністю подібного контролю. Психологічний підхід до -ВІЧ-ін-фіцірованним хворим повинен поширюватися як на операційний блок, так і на всі підрозділи лікарні.

2. Персонал. Хоча вірус виявляється в багатьох рідинах організму, тільки кров, сперма, вагінальні секрети і грудне молоко становлять небезпеку безпеки відносно передачі інфекції. Передопераційне тестування всіх хворих з метою виявлення ВІЛ-інфекції в даний час визнано неетичним і економічно невиправданим. Рекомендується дотримання універсальної обережності, яка передбачає, що будь-який хворий може опинитись інфікованим. Вона ідентична обережності при інших інфекціях, що передаються через кров (наприклад, при вірусі гепатиту В). Суворі заходи обережності, дотримувані в разі можливої ​​передачі вірусу гепатиту В, швидше за все будуть настільки ж ефективними і відносно менш контагіозного ВІЛ. Ці заходи включають в себе використання рукавичок (у разі можливого контакту з інфікованими рідинами організму), масок і захисних окулярів (якщо інфіковані рідини можуть випаровуватися), а також фартухів (коли є ризик розбризкування). У разі контакту з рідиною організму хворого уражена поверхня повинна бути негайно вимита. Відкриті та ексудативні рани повинні бути закриті; слід уникати контакту з потенційно інфікованими рідинами. Необхідно звести до мінімуму ризик травм, що наносяться голками. Голки не можна використовувати повторно. Після одноразового використання вони повинні негайно викидатися в спеціальний контейнер. Ризик зараження при випадковому уколі голкою становить приблизно 0, 5%. Деякі центри пропонують профілактичне застосування азатіоприну у разі травми голкою, інфікованої хворим або носієм. Відділення, де може знадобитися серцево-легенева реанімація, повинні мати відповідне обладнання, що дозволяє обійтися без використання методики "рот в рот" або "рот в ніс".

3. Захист неінфікованих хворих. Для попередження передачі ВІЛ цілком достатньо рутинного застосування методів дезінфекції й стерилізації (див. "Стерилізація обладнання"). У лікуванні інфікованих хворих все більше використовуються одноразові інструменти і матеріали. Кров і будь-які продукти донорської крові досліджуються на наявність антитіл до ВІЛ, проте це не усуває ризику зараження через існування своєрідного "вікна" між інфікуванням і Сероположительность реакцією, а також зважаючи можливих помилок в документації. Ризик становить приблизно 1:60 000 переливань крові. Слід ретельно зважувати ризик і доцільність будь гемотрансфузії.

Ізоляція серопозитивних хворих не є необхідною, за винятком випадків кровотечі, імуносупресії або розвитку контагіозною вторинної інфекції.

Категорія: Терапія | Переглядів: 254 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини