Утворення тромбів

Багато хворих варикозним розширенням вен неправильно розуміють сутність утворення тромбів. Найчастіше вважається, що наявність варикозу саме по собі передбачає наявність тромбу. Тромбоз вен і тромбофлебіт являють собою майже одне і те ж, тому тромбофлебіт завжди супроводжується тромбозом і навпаки. Захворювання є дуже небезпечним для здоров'я та життя, як в гострій формі, так і після зняття загострення. Поділяють на тромбофлебіт поверхневих та глибоких вен. Такі тромбофлебіти розрізняються і за симптомами, і лікування, і з подальшого прогнозу.

У разі тромбофлебіту поверхневих вен в гострому періоді існує небезпека поширення процесу запалення на глибокі вени. Після зняття гострих явищ на функціональність вен може вплинути лише руйнування клапанного апарату в запалених венах, яке завжди має місце. Таким чином, процес варикозного розширення вен після тромбофлебіту розвивається швидше. Утворення тромбів в глибоких венах - захворювання значно серйозніше, ніж у поверхневих венах. Закупорка венозної магістралі сама по собі може привести до закупорки венозного відтоку, що загрожує гангреною кінцівки. Найбільша небезпека виникає у випадку тромбозу вен в області стегна. У цьому випадку збільшується ймовірність міграції тромбу в бік серця. Тим не менш, в серці тромб не затримується, а проникає в легеневу артерію, що і сприяє виникнення тромбоемболії легеневої артерії.

Таке утворення тромбів сприяє появі болю в області грудей і серця, почастішання серцебиття, появі задишки, наростання занепокоєння. У більшості випадків саме тромбоемболія є причиною раптової смерті. Лікування тих, кому вдалося вижити, дуже складне. Препарати, які розчиняють тромб, дуже дорогі, так що якісне лікування доступно лише вузькому колу хворих. В якість ускладнення виступає пневмонія, що призводить до інвалідності. При самих мінімальних навантаженнях з'являється задишка, яка сприяє формуванню хронічної серцевої недостатності. Для профілактики повторних випадків виникнення емболії використовують установку спеціальних фільтрів, які не пропускають тромби.

Подібне ускладнення утворення тромбів зустрічається досить рідко. У більшості випадків набряк спадає протягом 2-3 тижнів, однак у окремих випадках спостерігається присутність набряклості до року залежно від місця розташування тромбу. У важких випадках набряк не зникає зовсім, при цьому гомілки набувають синюшний відтінок, з'являються болі і втома. У результаті формується таке захворювання, як венозна виразка. При цьому розвивається хронічна венозна недостатність.

Щоб уникнути повторного розвитку емболії пацієнту після виписки рекомендують не припиняти прийом лікарських засобів, оскільки тромбоз може наступити в будь-які терміни. Хворим призначають постійний прийом медикаментів, що розріджують кров, що перешкоджають утворенню тромбів, а також сприяють поліпшенню мікроциркуляції. Такі препарати ліквідують можливі запальні зміни, а також підвищують тонус вен. Вживання непрямих антикоагулянтів здатне в кілька разів знизити ймовірність повторного утворення тромбозу.

Після того, як набряклість зійшла, зменшилась або відбулася її стабілізація, призначають еластичну компресію, що припускає бинтування, носіння спеціалізованих підтримують колготок, панчіх і т.д. Більше третини хворих, які перенесли тромбофлебіт, в майбутньому отримують інвалідність. У разі повернення на роботу рекомендується дотримання рекомендацій лікаря. Загальні рекомендації передбачають уникнення тривалого сидіння, стояння, а також забороняється підняття тягарів.

Загрузка...