|
Варикозне розширення вен тазу |
Варикозне розширення вен тазу, або синдром тазового венозного повнокров'я - захворювання не до кінця вивчене, тому неможливо визначити частоту його виникнення. Багато проблем здоров'я у жінок пов'язані саме з цим захворюванням, проте через відсутність діагностики і методів лікування, з'являється певне незадоволення лікуванням. Вени, розташовані в області тазу, постійно працюють з перевантаженням, тому що тут відсутня односпрямований потік крові знизу вгору в нижню порожнисту вену. У результаті відбувається застій венозної крові, що і призводить до численних скарг жінок на тяжкість і болі в низу живота при піднятті тягарів, під час сексуальної активності і т.д.
При варикозному розширенні вен тазу може відбуватися і розширення вен статевих губ, промежини. У разі розширення вен вульви жінка відчуває біль і печіння в цій області, а також йдеться про відчуття розпирання. Розширення вен вульви часто пов'язано з періодом виношування дитини та припиняється відразу після розродження.
Варикозне розширення вен тазу може носити первинний характер (при цьому походження його не представляється можливим з'ясувати) і вторинний, у разі вроджених або набутих причин його освіти. При протіканні захворювання відзначається некоректна робота клапанів вен яєчників, що і служить причиною виникнення венозної гіпертензії, а також венозного застою у венах, розташованих нижче, а саме, вен навколо матки, яєчників, сечового міхура. До вторинного розширення вен таза приводить флебіт порожньої і клубової вен, при якому спостерігається звуження просвіту вен, поява пухлин геніталій, а також вроджені судинні аномалії. Первинна патологія утворюється за рахунок гормональних порушень.
Варикозне розширення вен тазу - маловивчене захворювання, лікування проводиться у фахівців гінекологів. При цьому варикозне розширення вен тазу в комплексі з такими гінекологічними патологіями, як кісти яєчників, ендометріоз, ставлять лікарів-гінекологів у глухий кут. Одні і ті ж скарги, як правило, присутні при різних захворюваннях. Крім цього, існує ще й вторинне захворювання вен. В даний час гінекологи радять таким пацієнтам консервативне лікування.
Крім варикозного розширення вен тазу, існує й імовірність появи тазових флебітів. Їх наявність найчастіше непомітно лікарям, особливо в разі поразки невеликих вен. Тромбофлебіт вен тазу є можливим джерелом тромбоемболії легеневої артерії, що особливо підкреслює важливість його лікування. Тим не менш, виявлення флебітів без допомоги неінвазивних методів дуже обмежена. Тромбофлебіти тазу здатні протікати так само, як і інші хвороби тазових органів. Тому велика частина пацієнтів, замість того, щоб піти за консультацією до флеболога, відправляються на прийом до гінеколога, уролога і навіть до хірурга.
Зафіксовано чимала кількість хворих, яких відправляють у хірургічне відділення з діагнозом кишкова коліка. Хоча насправді страждають варикозним розширенням вен тазу або тазовим флебітів. Природно, лікування при цьому неадекватне, що і призводить до ускладнень і наслідків. Тим не менш, останнім часом з'явилася можливість правильної діагностики цієї недуги, а саме, шляхом ультразвукового дослідження. УЗД проводиться і через черевну стінку з наповненням сечового міхура, і за допомогою чрезвлагалищного датчика. Останнє дослідження є найбільш інформативним. Прилад показує наявність варикозно розширених вен у вигляді пористих утворень навколо матки. Для визначення кровотоку всередині цих вен використовується дуплексне сканування. При цьому слід пам'ятати, що просвіт вени не повинен бути більше 5 мм Виключення складають лише вени при вагітності жінки, оскільки в цей період вони розширюються.
В якості лікування варикозного розширення вен тазу використовують як консервативні, так і оперативні втручання. В першу чергу пацієнтці призначають флеботоніки, прописують лікувальну фізкультуру, а також компресійне лікування. При наявності флебіту вен таза застосовують протизапальні препарати. У разі негативного результату лікування, проводиться оперативне втручання, під час якого перев'язуються або видаляються яєчникові вени. Після цього кровотік буде проходити правильним чином. Найбільш радикальним методом є гістеректомія, що передбачає видалення матки і придатків разом з венозними сплетеннями. Подібна операція застосовується у винятково тяжких випадках.
|