Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Асцит: причини, симптоми, діагностика, прогноз, лікування
Дивовижний імбир: корисні властивості ароматних прянощів
Класифікація Енгля
Основні принципи гомеопатії
Визначення групи крові
Перинатальна педіатрія
Функціональні порушення при відкритому прикусі
Закриті ушкодження м’яких тканин
Препарати для усунення нападу бронхіальної астми
Гострий гематогенний остеомієліт
Комбіновані препарати, що містять триметоприм
Дев'ять різновидів дистального прикусу
Обстеження порожнини рота пацієнта з повною відсутністю зубів
Лікувальні засоби невідкладної допомоги при інфаркті міокарда
Епідеміологія туберкульозу
Призначення антибіотиків потрібно проводити з урахуванням чутливості мікроорганізмів до препарату
Рентгенологічні методи діагностики туберкульозу
Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз
Статистика




На порталі: 4
З них гостей: 4
І користувачів: 0
Визначення обсягу та амплітуди рухів у суглобах

Визначення обсягу та амплітуди рухів у суглобах

 

Характерними для нормального суглоба є його правильна форма, безболісні та повнооб'ємні рухи, добре розвинені м'язи, що забезпечують ці рухи.
Обсяг рухів у суглобах є основним функціональним показником, а його обмеження — основною причиною звернення хворого до лікаря. Обсяг рухів вимірюють кутоміром і реєструють у градусах. Бранші кутоміра розміщують по осі двох сегментів кінцівки, які з'єднуються між собою суглобом, а вісь кутоміра відповідає осі руху в суглобі (мал. 16).
 

Вимірювання обсягу рухів у ліктьовому суглобі за допомогою кутоміра


Розрізняють рухи активні, які здійснює сам хворий, і пасивні — коли їх виконують стороннім зусиллям. У кожному суглобі залежно від його анатомічної будови і функціонального призначення напрямок і обсяг рухів різні. Слід відзначити, що у дітей і спортсменів амплітуда рухів у суглобах дещб більша від фізіологічної норми для зрілої людини.
У фронтальній площині здійснюється приведення (adductio) або відведення (abductio) сегмента кінцівки, у сагітальній — згинання (flехіо) або його розгинання (extensio). Рухи довкола поздовжньої осі кінцівки або її сегмента називають ротацією (rotacio). Розрізняють бічну (supinatio) і присередню (pronatio) ротацію передпліччя.
Ступінь зміни рухів кінцівки у різних площинах відраховується від вихідного її положення, тобто від такого, яке кінцівка приймає при вільному вертикальному положенні тіла людини. Для верхніх та нижніх кінцівок вихідне положення становить 180°, яке в країнах Західної Європи приймають за 0°. Вимірюючи амплітуду рухів, визначають ступінь відхилення від норми, а також ефективність лікування.
Під час обстеження хворого слід спочатку встановлювати амплітуду активних рухів, а потім пасивних. При визначенні рухів у плечовому суглобі треба фіксувати лопатку, тому що функціональні можливості верхньої кінцівки полягають не тільки в русі в цьому суглобі, а й у переміщенні в різних площинах пояса верхньої кінцівки. Одну браншу кутоміра розміщують по осі тіла, другу — по осі плеча. У нормі відведення плеча можливе до 90°, згинання — до 130-135°, розгинання — до 35-45°. Ротаційні рухи плеча довкола своєї осі можливі як досередини, так і набік — у межах 20-35° (мал. 17).

Визначення амплітуди рухів у плечовому суглобі


Мал. 17. Визначення амплітуди рухів у плечовому суглобі: а - приведення і відведення плеча, б - згинання
і розгинання, в - ротаційні рухи плеча.

У ліктьовому суглобі амплітуда рухів становить в об'ємі 150-155°, здійснюється повне розгинання (від 180°) і максимальне згинання (до 25-30°). У дітей і жінок у нормі можливе додаткове перероз-гинання передпліччя до 5° (мал. 18).

Амплітуда рухів у ліктьовому суглобі


У променево-зап'ястковому суглобі долонне згинання кисті (у бік долонної поверхні) можливе до 50-75°, розгинання — до 50-60°, відведення кисті (у променевий бік) — 20-30°, а приведення (у ліктьовий бік) — до 35-40°. Амплітуда пронаційно-супінаційних рухів здійснюється у межах 80-90° (мал. 19).

Нормальне приведення і відведення кисті, її згинання і розгинання


Під час визначення ступеня згинання, розгинання, приведення і відведення стегна слід пам'ятати, що вони можуть зумовлюватись не лише рухами в кульшовому суглобі, а й за рахунок хребта — збільшення або зменшення поперекового лордозу і бокових рухів. Тому при згинально-привідних контрактурах кульшового суглоба для усунення лордозу доцільно фіксувати таз і поперековий відділ хребтового стовпа максимальним згинанням (до живота) протилежного стегна так, щоб linea bispinalis знаходилась перепендикулярно до осі тіла. У нормі в кульшовому суглобі амплітуда рухів у сагітальній площині становить 120-140° і здійснюється в основному за рахунок згинання стегна. Розгинання стегна, яке називають додатковим (перерозгинання), можливе на 10-15°. У фронтальній площині відведення стегна здійснюється на 30-50°, а приведення — на 35-45°. Ротаційні рухи стегна в кульшовому суглобі можливі на 45° як всередину, так і назовні. Присередню і бічну ротацію стегна визначають за відхиленням у той чи інший бік зігнутої на 90° у колінному суглобі гомілки (мал. 20, 21).

Визначення нульового положення кінцівки у кульшовому суглобіВизначення нормальних кутів
У колінному суглобі рухи здійснюються в основному в сагітальній площині — згинання від 180 до 45-50°. У нормі можливе також деяке перерозгинання в коліні (на 5-10°) (мал. 22).

Обсяг можливого згинання гомілки (150°) і додаткового її перерозгинання (10°)


У гомілковостопному суглобі згинання (у бік підошви) становить 45-60°, розгинання — 25-35° (мал. 23).

Нормальний обсяг згинання і розгинання стопи

При еквінусному положенні стопи за рахунок рухів у гомілковостопному і дрібних суглобах можливі супінація і пронація стопи в межах 45-55°, а також приведення і відведення її в межах 30° (мал. 24).

Визначення нормальної пронації та супінації стопи


Рухи в хребті багатоосьові і здійснюються шляхом нахилення або повертання голови та тулуба. У шийному відділі хребтовогостовпа згинання (нахилення голови вперед) становить 65-75°, розгинання — 40-50°. Ротаційні рухи голови в обидва боки можливі на 40-45° (мал. 25).

Нормальний обсяг рухів у шийному відділі хребта

Мал. 25. Нормальний обсяг рухів у шийному відділі хребта: а - нахилення голови вперед і назад, б -
бокові нахили голови, в - ротаційні рухи головою.

 

Нахил тулуба вперед (згинання) становить 75-90°, назад (розгинання) — 35-40°. Бокові рухи тулуба здійснюються в основному за рахунок поперекового відділу хребта і становлять 35-40°, ротаційні - 20-30° (мал. 26).

Визначення нормального обсягу рухів хребта


Відхилення від нормального обсягу рухів у суглобі буває як у бік збільшення, так і в бік його зменшення. Збільшення обсягу рухів у суглобі понад властиві для нього фізіологічні межі виникає під час травматичних пошкоджень зв'язок або пере-розтягнення зв'язково-капсульного апарату, при внутрішньосуглобових переломах, запальному процесі в суглобі, після поліомієліту тощо. У цих випадках, як правило, відбуваються деформація або підвивих суглобового кінця кістки, спостерігаються хитальні патологічні рухи, нестабільність суглоба (фіксуючи однією рукою проксимальний сегмент кінцівки, другою визначають ступінь патологічної рухливості периферичного сегмента).
Обмеження рухливості в суглобах буває різним як за часом тривалості, так і за обсягом. Воно буває тимчасовим і швидкоплинним або стійким і тривалим.
Прикладом тимчасового обмеження рухів і стартового болю є деформуючий остео-артроз колінних суглобів, при якому внаслідок болю виникає напруження м'язів. Все це минає, коли хворий "розходиться". Своєрідну ранкову скованість можна виявити у хворих на ревматоїдний поліартрит. їм важко рухатись після сну, але після декількох годин скованість зменшується і обсяг рухів у суглобах збільшується або стає нормальним. Це явище пов'язують із гіпокортицизмом, підвищеною в'язкістю синовіальної рідини тощо.
 
Однак часто трапляються випадки стійкого обмеження рухів у суглобі, яке незалежно від причин називають контрактурою суглоба.
Якщо в суглобі різко обмежені рухи і визначаються лише незначні (у межах 3-5°) рухи, то такий стан називають ригідністю суглоба. Це буває наслідком перенесеного гнійного злипливого артриту тощо.
Повну відсутність рухів у суглобі називають анкілозом. Причому анкілоз буває фіброзним (ancylosis fibrosa) або кістковим (ancylosis ossea) (Maл. 27). Розрізнити їх можна лише рентгенологічно. Якщо в суглобі рухів немає, але збережена суглобова щілина, це свідчить про фіброзний анкілоз, а коли щілина закрита кістковою тканиною — кістковий. Анкілоз, як і контрактура суглоба, може бути при функціонально вигідному або функціонально невигідному положеннях кінцівки.
Якщо хибні установки перебувають у такому положенні, при якому хворий із надзвичайним напруженням може виконувати кінцівками життєво необхідні функції (їсти, вдягатися, ходити тощо), їх називають конкордантними. Деформації кінцівок, коли хворий не може виконувати цієї роботи, називають дискордантними.

 

Кістковий анкілоз колінного суглоба: рентгенограма у двох проекціях


Мал. 27. Кістковий анкілоз колінного суглоба: рентгенограма у двох проекціях.
 
Досить часто виникають дискордантні деформації верхніх і нижніх кінцівок у хворих на ревматоїдний поліартрит або спастичний параліч. Наприклад, при різко виражених (під гострим кутом) згинальних контрактурах обох колінних суглобів та згинально-привідних контрактурах кульшових суглобів хворий не може пересуватись навіть за допомогою милиць.

 

Категорія: Ортопедія | Переглядів: 8928 | Рейтинг: 1.0/1
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини