Шум - безладне поєднання різних по силі і частоті звуків. Звук як фізичне явище являє собою хвилеподібний рух в пружної середовищі, яке викликається коливальними рухами звучного тіла і сприймаються органами слуху людини і тварин. З фізичної сторони звук характеризується рівнем звукового тиску, що вимірюється в децибелах, і частотою коливань, виражається в герцах (Гц - 1 коливання в секунду). Людина сприймає звукові коливання з частотою від 16 до 20 000 Гц. Сила звукового тиску повністю не визначає ступеня його сприйняття органом слуху, так як нервовий апарат внутрішнього вуха, що сприймає звук, більш чутливий до високочастотним звуків. Для порівняння ступеня сприйняття різних за частотою звуків введена спеціальна одиниця гучності-«фон» (рівень гучності стандартного тону з частотою 1000 Гц, сила звукового тиску якого дорівнює 1 дБ).

Вимірювання рівня шуму виробляють спеціальними приладами - шумомірами. Визначення спектра шуму (частот складових її звуків і частини загальної звукової енергії, що припадає на окремі частоти) виробляють за допомогою аналізаторів спектра шуму.

Шум чинить на організм людини несприятливу дію і може викликати різного роду хворобливі стани, в тому числі приглухуватість і глухоту. Під впливом шуму частішають пульс і дихання, підвищується витрата енергії. Тривала дія шуму робить шкідливий вплив на ЦНС і психіку людини. У результаті впливу шуму у людини з'являються симптоми перевтоми і виснаження нервової системи. З боку психіки спостерігається пригнічений настрій, зниження уваги, затримуються інтелектуальні процеси, підвищується нервова збудливість. Шум знижує працездатність і продуктивність праці, перешкоджає нормальному відпочинку і порушує сон. Під впливом шуму значної сили спостерігається зміна нормальної діяльності різних органів і систем (зміна секреції шлункового соку, підвищення кров'яного тиску і т. п.).

Заходами по боротьбі з шумом у населених пунктах є: раціональна планування, озеленення, впорядкування вуличного руху, заміна гучних видів міського транспорту менш гучними, заборона звукових сигналів транспорту, звукоізоляція житлових будівель, зниження шуму вбудованого в будівлі інженерного обладнання (ліфти, насоси, двигуни, вентилятори і т. п.), обмеження побутових шумів. Заходами щодо зменшення або усунення шуму на виробництві є: зміна технологічного процесу, шумометріческій контроль нових видів промислового устаткування, звукоізоляція виробничих приміщень з галасливими процесами і джерел шуму, застосування звукопоглинаючих будівельних матеріалів, нагляд за працюючим устаткуванням. Машини, які виробляють сильний шум, встановлюють на спеціальних фундаментах, відокремлених від інших конструкцій повітряними прошарками з еластичних матеріалів. У шумних цехах застосовують засоби індивідуального захисту робітників. Робочі галасливих цехів проходять попереднє медичний огляд невропатологом, оториноларингологом і терапевтом. Протипоказаннями є стійке зниження слуху, захворювання внутрішнього і в деяких випадках середнього вуха, органічні захворювання ЦНС і захворювання серцево-судинної системи.

Вимоги до рівня шуму встановлюють відповідно до Гігієнічних норм припустимих рівнів звукового тиску і рівнів звуку на робочих місцях № 1004-73 (затверджені Головним сан. Лікарем СРСР 12/1 1973 р.) і Санітарними нормами допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель і на території житлової забудови № 872-70.

Шум (шуми) - безладні неперіодичні коливання різної фізичної природи.

Шуми містять майже всі частоти чутного діапазону від 16 до 20 000 Гц, але відрізняються різним розподілом їх інтенсивностей, а також неоднаковим характером зміни в часі загальної інтенсивності.

Інтенсивність шуму оцінюють відношенням створюваного звукового тиску до тиску, прийнятого за одиницю порівняння [2х10-5 н/м2 (ньютон на кв. Метр)], що відповідає приблизно порогу сприйняття вухом людини тону з частотою 1000 Гц.

Оскільки відношення звукових тисків від порога сприйняття (2.10 -5 н/м2) до порогу больового відчуття (20 н/м2) змінюється в мільйони разів, прийнято вимірювати інтенсивність шуму в логарифмічних одиницях - децибелах, що значно скорочує шкалу вимірювань. В гігієнічної практиці шкала вимірювань обмежується діапазоном від 20 до 140 дБ. Сукупність частот, складових шум, називається спектром шуму.

За характером зміни загальної інтенсивності в часі шум поділяють на стабільний з зміною інтенсивності в часі не більше 5 дБ і імпульсний (ударний) з різким зростанням і подальшим спадом інтенсивності.

По ширині спектру розрізняють: шум вузькосмуговий, що складається з обмеженого числа суміжних частот, і широкосмуговий, що включає майже всі частоти чутного діапазону. За домінуванням інтенсивностей в спектрі в області частот до 300 Гц шум вважають низькочастотним, понад 1000 Гц - високочастотним, від 300 до 1000 Гц - середньочастотним. За часом впливу шуму на організм людини розрізняють: тривалі, які діють протягом 4 годин і більше, і шуми короткочасні - менше 4 годин за робочу зміну. Вимірюють шум за допомогою шумоміра - приладів, які визначають загальну інтенсивність шуму. Сполучені з ними октавні або більш вузькі фільтри можуть вимірювати інтенсивність в окремих звукових діапазонах, завдяки чому визначається спектр того чи іншого шуму.

Джерелами шуму на виробництві є обладнання: машини з електричним, пневматичним і моторним приводами, підйомно-транспортні механізми; допоміжне інженерне обладнання - компресори, насоси, вентилятори, трансформатори, а також технологічні операції з обробки матеріалів. Найбільш гучними ділянками виробництв є: у машинобудуванні - обрубних ділянки ливарних цехів, штампувальне-пресові цехи, цехи випробувань всіх видів двигунів, рихтувально-виколоточние ділянки підготовчих цехів, складальні цехи з ділянками пневматичної клепки, кулькові цехи підшипникових заводів; в металургійній промисловості - метизні виробництва ; в лісовій промисловості - деревообробні цехи; в текстильній промисловості - ткацькі цехи, особливо з човниковими верстатами.

Шуми є біологічним подразником, чинним на всі органи і системи і головним чином через слуховий аналізатор на центральну нервову систему.

Вичерпними характеристиками шумів є уровнеграмма звукового тиску шуму, що показує зміну енергії коливального процесу в часі, і спектрограмма шуму, яка вказує на розподіл енергії коливання по частотному діапазону в даний момент часу.

Орган слуху найбільш чутливий до високочастотним звуків (понад 1000 Гц), які викликають найбільш раннє стомлення слуху і порушення взаємини основних процесів в центральній нервовій системі. Тривала дія шуму на організм може призводити до професійного зниження слуху і загальним розладів (гіпертонія, гіпотонія, печія, головні болі та ін), а також загострювати хронічні захворювання.

Боротьба з виробничими шумом є загальнодержавною задачею.

Діючими в СРСР Державними санітарними нормами щодо обмеження шуму на виробництві встановлені гранично допустимі рівні шуму на робочих місцях, які слід враховувати при проектуванні машин та іншого обладнання і при їх розміщенні у виробничих приміщеннях. Не менш важливою ланкою в профілактиці шкідливого впливу шуму є нагляд за діючими машинами та обладнанням, виявлення ділянок і цехів з рівнями шуму, значно перевищують допустимі, і розробка комплексу профілактичних заходів щодо зниження шуму на робочих місцях.

Найбільший ефект в комплексі профілактики дають технічні засоби боротьби з шумом, а саме: зменшення шуму в джерелі його утворення конструктивними, технологічними і експлуатаційними заходами; зниження шуму на шляху його поширення засобами звукоізоляції і звукопоглинання.

За відсутності технічної можливості знизити шум до безпечних меж використовують засоби індивідуального захисту від шуму - протишуми, які при правильному підборі типу і систематичному користуванні значно знижують небезпеку несприятливого впливу шуму на організм.

Заходами медичної профілактики в боротьбі з шумом є попередні і періодичні медогляди осіб, які працюють в умовах шуму; зокрема, передбачений професійний відбір при вступі на роботу і рання діагностика можливих розладів від дії шуму.

Правильно розроблений комплекс усіх заходів (технічних, медичних, організаційних) може повністю запобігти негативному впливу шуму на організм.