Хвороба мононуклеоз

Хвороба мононуклеоз вперше була описана в кінці XIX століття, але остаточне вивчили лише у 30-ті роки минулого століття, причому провідне місце серед дослідників займає російський лікар-педіатр Н.Ф.Филатов. Хвороба мононуклеоз має інфекційну природу, вона спостерігається в основному у дітей, а також осіб молодого віку. Це захворювання вражає лімфатичну систему людини, супроводжується всіма ознаками токсикозу та ангіною, характеризується збільшенням печінки, селезінки, змінами у складі крові.

Збудником хвороби є вірус Епстайна-Барра, який відноситься до групи вірусів герпесу і має здатність приєднання до В-лімфоцитів, тобто білим кров'яним тільцям, які захищають організм від патогенних мікроорганізмів і шкідливих бактерій. Цей вірус може тривалий час бути в організмі людини, ніяк на нього не впливає, але при зниженні імунітету починає активно на нього впливати. Хвороба мононуклеоз дуже заразна, передається повітряно-краплинним методом від інфікованої людини до здорової. Часто буває так, що хвороба вражає цілу сім'ю, так як ці люди тісно контактують один з одним. При цьому ступінь вираженості симптомів у кожної людини буде різною: від незначної до дуже сильної.

Хвороба мононуклеоз має інкубаційний період. Перш ніж з'являться перші ознаки захворювання може пройти від чотирьох днів до чотирьох тижнів. Найчастіше він становить тиждень. У дітей хвороба відразу починається з гострої стадії, раптово, у дорослих зможе відмічатися поступове початок. Спочатку піднімається температура (до 39 градусів), людина буде відчувати нездужання, озноб, буде активно потіти. Такого роду лихоманка може протриматися від пари днів до місяця. Якщо вона має тривалий перебіг, то буде відзначатися хвилеподібний характер, вона буде з'являтися, то знову зникати. Іноді температура може підвищуватися дуже незначно, тоді таких симптомів спостерігатися не буде.

Разом з температурою збільшаться лімфатичні вузли на шиї, набуваючи вигляду ланцюжка, яка розташована уздовж бічної поверхні шиї. Нерідко спостерігається набряклість повік, одутлість всього обличчя, потовщення і зміна форми шиї, пов'язане якраз із збільшенням лімфовузлів. Вони можуть збільшуватися і на інших ділянках тіла. З перших днів захворювання будуть збільшені піднебінні мигдалини, з'являється або лакунарна або фолікулярна ангіна. Носоглотка уражається досить сильно, з-за чого ніс закладає, стає важко дихати, у хворого змінюється голос. Хворі будуть дихати через рот, хоча носові ходи будуть вільні, так як слизу при цьому не виділяється.

Хвороба мононуклеоз також діагностується на основі показників збільшення печінки, селезінки, а іноді і ознак гепатиту (болі в області печінки, жовтий відтінок шкіри і склер очей). Період повного одужання затяжний, повільний, що супроводжується підйомом температури у вечірній час. Збільшення перерахованих внутрішніх органів зможе спостерігатись навіть через кілька місяців після одужання. Характерною особливістю мононуклеозу стає зміна складу крові: велика кількість моноцитів і мононуклеарів, збільшення кількості лімфоцитів, зменшення числі нейтрофілів. Такі зміни можуть зберігатися протягом двох років після одужання людини.

Ускладнення при мононуклеозі зустрічаються, але рідко. У дітей може спостерігатися отит, запалення легенів або гайморит. Вкрай рідко може бути розрив селезінки, печінкова недостатність або порушення дихання із-за гострого ураження дихальних шляхів. При мононуклеозі не проводиться специфічне лікування. Хворому прописують постільний режим, дієтичний раціон харчування і антибіотики щоб уникнути наслідків гнійної ангіни. Якщо у хворого присутня яскраво виражена інтоксикація або розвивається гепатит, то призначають стероїдні гормони.

Загрузка...