Післяопераційний період апендициту

Всім відомо, що:
1. Апендикс - практично непотрібна частина організму.
2. Операція з видалення апендициту досить поширена.
3. Одним із симптомів є біль в правій частині низу живота.
А тепер розглянемо, чи так це. Варто почати з другого пункту.
Але спочатку лікнеп. Апендикс - це відросток сліпої кишки, у вигляді хробака. Його запалення, яке виникає внаслідок інфекції в стінках органу, прийнято називати гострим апендицитом. І хоч він досить поширений (приблизно 0,5% людей воно торкнулося), не варто забувати, що це патологія. Слід пам'ятати, що апендицит - НЕ як вітрянка, що перехворіє кожен і чим раніше, тим краще. І відношення він вимагає до себе відповідне. Слід пам'ятати, що хоч більшість операцій проходять успішно, ймовірність смерті від апендикса ніхто не змінював. І післяопераційні ускладнення таки можуть виникнути. Тому варто велику увагу приділити післяопераційного періоду апендициту.
Оскільки величезне значення, як і з багатьма хворобами, має своєчасне визначення апендициту, то слід перерахувати симптоми. Перший і очевидний ознака - біль. Причому спочатку це біль в низу живота з правого боку (якщо говорити мовою простих смертних), а потім поширюється на інші ділянки. Біль може час від часу давати слабину. Але все ж не варто ігнорувати її і сподіватися, що все утворюється саме собою". Краще зайвий раз звернутися до лікаря, бо зайвої життя у людини, на жаль, не є. Існують і інші ознаки. Такі як нудота, часті сечовипускання. Все це може супроводжуватися підвищенням температури. Але може і без цього. До болю ще слід додати, що вона посилюється при ходьбі (бігу, стрибках, нахилах). При гнійному апендициті біль буде особливо різкою.
Гнійний апендицит, втім, як і апендицит, взагалі, найчастіше діагностують у людей на другому-третьому десятку життя. Але не рідкісним явищем є апендицит у дітей. Причому юний організм реагує на всі зміни дуже швидко, і хвороба протікає в дуже гострій формі.
Вся небезпека полягає в тому, що гнійний апендицит може взяти і "вибухнути", виплеснув вміст, що за досить короткий термін приводить організм до смерті. Тому дуже важлива своєчасність операції. Це найбільш часта хірургічна операція. Лапароскопія апендициту - досить ефективний і малотравматичний спосіб видалення апендициту. Така операція робиться через невеликі отвори в потрібній області. Але лапароскопія апендициту не єдиний спосіб його видалення, але досить хороший.
Оскільки летальний результат в більшості випадків викликає саме післяопераційний період апендициту, слід звернути особливу увагу на дії після операції: фізичні навантаження та дієта після апендициту. Хворий, а точніше вже проопероване, не повинен самостійно залишати лікарняне ліжко, особливо в перші дні. Взагалі не варто ставати на ноги. Важливо правильно вийти з наркозу і не піддатися відчуття полегшення. Коли наркоз відходить, найчастіше настає блювання. Як і у випадку звичайної блювання, слід лягти на бік, тільки не варто на правий, бо він тільки після операції. Варто дати води, але не як при звичайній блювоті, а маленькими порціями. Важливо не перестаратися. Суть дієти після апендициту полягає в тому, що коли людина виходить з наркозу і, як наслідок, його вже не нудить, варто давати рідку їжу маленькими порціями протягом двох днів.
 Ще кілька слів слід сказати про потрібність апендикса. Хоча прийнято вважати, що це зайвий відросток, все ж дослідження показали, що видалення його в дитячому віці не робить послугу нашому організму. Та й з чого б раптом настільки не марнотратна природа створювала, а головне зберігала, в людині цей "непотрібний орган"?
Отже, підіб'ємо підсумки:
1. Не варто ігнорувати симптоми. Нехай краще це буде помилкова біль у животі, ніж гнійний апендицит.
2. Операція по видаленню (будь то лапароскопія апендициту чи ні) - це справа відповідальна.
3. Величезне значення має дієта після апендициту. Тільки суворо дотримуючись всіх приписів, можна запобігти ускладнення.

Загрузка...