Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Сказ, що робити якщо вкусила собака?

Сказ, що робити якщо вкусила собака?

Сказ - це вірусне захворювання, яке виникає внаслідок укусу тварини, заражену сказом. Вірус сказу Neuroryctes rabid - це микровирус сімейства Rhabdoviridae, який передається через слину, сльози і сечу. 

Захворювання характеризується важкими ураженнями центральної нервової системи і часто закінчується летальним результатом. 

У зовнішньому середовищі вірус не стійкий - він гине при кип'ятінні через 2 хвилини, а при нагріванні до 56 градусів - за 15 хвилин. Вірус сказу чутливий до прямих сонячних променів і ультрафіолету, а так само до дезинфекантам, але при цьому стійкий до антибіотиків, фенолу і низьких температур. 

Вірус, після того, як потрапляє в організм людини, поширюється по нервових закінченнях і вражає майже всю нервову систему. При цьому спостерігаються крововиливи, набряки, некротичні і дегенеративні зміни нервових клітин спинного і головного мозку. 

Вірус можуть поширювати як домашні, так і дикі тварини. До домашніх тварин відносять собак, кішок, коней, дрібну та велику рогату худобу і коней. До диких тварин відносять лисиць, вовків, шакалів, борсуків, єнотів, кажанів, скунсів, різних гризунів. 
Найбільш небезпечні для людини дикі собаки, особливо у весняно-літній період, коли вони найбільш агресивні. Тварин, уражених вірусом сказу, можна відрізнити по інтенсивній сльозо - і слиновиділенню, а так само при наявності панічного страху води. 

Зараження людини відбувається в момент укусу хворою твариною або при потраплянні слини тварини на рану або пошкоджену слизову оболонку людини. Медики в останні роки виділяють ще три способи зараження - повітряно-крапельним шляхом, через їжу і воду (аліментарний) і через плаценту від матері до дитини під час вагітності (трансплацентарний спосіб). Зафіксовані так само кілька випадків зараження вірусом сказу при трансплантацій органів. 

Від укусу до початку розвитку захворювання (інкубаційний період) проходить близько 30-50 днів, хоча цей діапазон може бути змінений в залежності від місця укусу на тілі. Чим ближче був укусу до голови, тим менше інкубаційний період (може складати всього 10 днів), і навпаки, якщо укус прийшовся на ноги, то інкубаційний період може розтягнутися на 90 днів. Особливо небезпечні укуси в голову і руки, а так само укуси дітей. 

У захворюванні виділяється три стадії: 

  • 1-я початкова стадія, 
  • 2-я стадія збудження,
  • 3-я стадія паралітична. 

Початкова стадія характеризується загальним нездужанням, незначно підвищеною температурою, головним болем, болями в м'язах і сухістю в роті. Так само спостерігається зниження апетиту, болі в горлі при ковтанні, сухий кашель, може виникнути нудота та блювання. У місці укусу з'являється печіння, свербіж, почервоніння, тягнучі болі, підвищується чутливість. Хворий починає відчувати постійно наростаюче занепокоєння, страх, тривогу, нудьгу, депресію, стає замкнутим, дратівливим, відмовляється від їжі. Можуть виникати зорові галюцинації, безсоння або кошмари. 

Через 1-3 дні хвороба переходить у другу стадію збудження. У хворого з'являється сильне занепокоєння, страх, посилюється тривога, і найголовніший ознака - починається панічний страх води. У людини при звук капаючої або води, що ллється починається нездоланний жах, незабаром він навіть не може пити, т. к. при вигляді води у нього починаються спазми в горлі та гортані. Дихання стає болючим і важким, аж до судом, людина стає дуже дратівливим, агресивним, починає кидатися з боку в бік, може ламати меблі, накидатися на оточуючих. У нього спостерігається підвищене слиновиділення, і з-за неможливості її ковтати, слина тече з рота, людина в прямому сенсі слова стає шаленим. Такий стан триває 2-3 дні. Потім страх зникає, хворий більш-менш заспокоюється, перестає проявляти агресію, починає сподіватися на одужання. Але температура тіла підвищується до 40-42 градусів і настає парализация кінцівок і нервів, з'являються судоми, потьмарення свідомості. Смерть настає через паралічу дихання або зупинки серця. Тривалість захворювання не перевищує в результаті тиждень.

Лікування сказу

Якщо хвороба вже прогресує, то лікування, швидше за все, буде безуспішним, і в результаті людина все одно помре. Хоча у світі відомі поодинокі випадки, коли пацієнтів виліковували вже на другій стадії захворювання. 

Самий вірний спосіб запобігти захворюванню - проводити його специфічну профілактику, тобто ввести вакцину не пізніше ніж через 14 днів після укусу. Найбільш ефективною вакциною є імуноглобулін або активна імунізація. 

Схема ін'єкцій така: 5 разів на день по 1 мл в день інфікування, потім на 3й день, 7й день, 14й день і 28ї день. ВООЗ рекомендує вводити вакцину ще й на 90й день після укусу. Така схема вакцинації створює стійкий імунітет до вірусу сказу. 

Найбільш підходящим місцем для ін'єкції є стегно або дельтовидні м'яз плеча. 

Якщо людина була щеплена до укусу, і в результаті аналізів видно, що він має достатній рівень антитіл, то схема вакцинації для нього інша, без імуноглобуліну. 

Так само, при з'ясуванні, що тварина здорово (на 10й день після укусу) або у нього не виявлено вірусу сказу, то терапію можна припиняти. 
Люди, які тісно пов'язані з тваринами - кінологи, ветеринари, мисливці повинні щепитися завчасно за спеціальною схемою з повторною ревакцинацією. 

Перші дії після укусу твариною

Самим першим і дуже важливим кроком після укусу є негайне промивання рани водою з мильним розчином протягом 10 хвилин. Якщо укус глибокий, то потрібно промивати струменем мильної води, наприклад, через шприц або клізму. Припікати рану не потрібно. 

Потім необхідно терміново звернутися в травмпункт, повідомити лікаря як виглядало тварина. 

Лікар призначить курс щеплень, який необхідно обов'язково провести. Зараз вже не роблять 40 уколів у живіт, а всього лише 5-6 уколів за добу в стегно. Якщо стан хворого тяжкий, то його залишають в стаціонарі. 

Під час проведення щеплень необхідно стежити за реакцією організму та станом здоров'я, у разі погіршення самопочуття звернутися до лікаря.

Категорія: Інфекційні хвороби | Переглядів: 2076 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини