Балантидіаз - протозойна хвороба, що характеризується утворенням виразок у товстій кишці, проносом, болями у животі і лихоманкою.
Хвороба зустрічається у більшою мірою у вигляді спорадичних випадків переважно в районах свинарства, розташованих в зоні теплого і мокроватого клімату.
Збудник - балантидии (Balantidium coli), провідні паразитичну діяльність в товстій кишці у свиней, час від часу у щурів, собак, також у людини.
Збудник існує у вегетативній формі та у вигляді цисти. Вегетативні форми можуть зберігатися в навколишньому середовищі до 1 добу, цисти - протягом 3 - 4 тижнів. Джерелом збудників інвазії є свині, які практично поголовно заражені балантидиями і постійно виділяють з фекаліями цисти. Не виключена можливість зараження від хворих людей і носіїв балантидии. Передача балантидии відбувається через їжу, воду, руки, забруднені фекаліями, що містять балантидии.
Балантидии можуть плодитися в просвіті товстої кишки людини, не викликаючи виражених симптомів захворювання. При проникненні їх в глиб травної стіни утворюються відповідні виразки і розвиваються клінічні ознаки захворювання.
Клінічна картина. Розрізняють гостру і набуту форми балантідіаза. Для гострого балантідіаза майже завжди допустимо важкий перебіг з лихоманкою, ознобом, головним болем, вираженою слабкістю. Відзначаються нудота, блювота, різкі болі в животі, випорожнення до 15 - 20 разів на день і більше, фекалії рясні водянисті, нерідко з гнилим запахом, домішками слизу і крові. Нездорові стрімко втрачають у вазі. У їх виражені ознаки зневоднення організму: обличчя змарніле, очі запалі, язик сухий, різко знижений тургор шкіри. При ректороманоскопії виявляють виразки різної величини, розташовані по длиннику складок слизової оболонки. Гострий балантидіаз триває до 2 міс, без зцілення він час від часу перебігає в придбаний. При всьому цьому загострення, що супроводжуються розладом функції кишкового тракту і помірними явищами інтоксикації, змінюються періодами ремісії.
Час від часу спостерігаються обтяження у вигляді перфорації виразок кишкового тракту з розвитком травного кровотечі, перитоніту, що може привести до смертельного фіналу.
Діагноз грунтується на даних медичної картини і результати лабораторного дослідження фекалій хворого (виявлення вегетативних форм балантидии). При підозрі на балантидіаз для виявлення збудника потрібно дослідження під мікроскопом фекалій хворого, взятих одразу після дефекації.
Зцілення проводять в стаціонарі за допомогою мономіцину, тетрацикліну, метронідазолу. Для боротьби з інтоксикацією та зневодненням вводять водно-електролітні та білкові суміші, аскорбінову кислоту.
Прогноз при ранніх діагностиці та лікуванні підходящий, при несвоєчасному лікуванні можливі обтяження.
Профілактика включає попередження забруднення фекаліями свиней середовища, дотримання заходів особистої гігієни при догляді за свинями (миття рук після роботи і до їжі), своєчасне виявлення (методом обстеження доглядають за свинями), перевезення в клініку і зцілення недужих балантідіазом і носіїв балантидии. Виписка перехворіли із стаціонару дозволяється тільки після 3 негативних аналізів фекалій протягом 1 тиж.
| 
