Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:


Гастрит - хвороба ледачих
Лікування цукрового діабету : інсулінотерапія, дієта, самоконтроль
Десмургія
М’які пов’язки в хіругії
Парентеральне харчування в хірургічній клініці
Місцеве знеболювання в стоматології
Постановка діагнозу в ортодонтії
Атеросклероз: лікування "від знахаря"
Розрізняють три клінічні форми мезіального прикусу
"Продовження" ангіни - хронічний тонзиліт
Що таке бронхіальна астма?
Спинномозкова, перидуральна і сакральна анестезія
Уроджені вади розвитку шиї
Пластика периферичних нервів
Концепція біобезпеки і ризику біомедичних технологій
Комплекс оздоровчих заходів
Фактори ризику захворювання на туберкульоз
Геморой: симптоми "сидячої" хвороби
Статистика




На порталі: 1
З них гостей: 1
І користувачів: 0
Головна » Медичні терміни » Медичні терміни на літеру Е » Евакуація медична
Евакуація медична - це система заходів щодо евакуації уражених і хворих з поля бою або з вогнища масового ураження і по доставці їх на медичні пункти і в установи, що забезпечують надання їм медичної допомоги та лікування.
Медична евакуація - найважливіший елемент лікувально-евакуаційного забезпечення військ і допомоги населенню в системі медичної служби цивільної оборони. У мирний час медична евакуація застосовується при стихійних лихах та інших катастрофах, що супроводжуються великим числом постраждалих. Основною причиною, що викликає необхідність виробляти медичну евакуацію, є, як правило, надзвичайно обмежені можливості лікування уражених і хворих безпосередньо на місці ураження чи захворювання при їх масовому виникненні. Безсумнівно, в інтересах уражених (хворих) лікування їх на місці ураження чи захворювання було б найбільш доцільним. При цьому їм швидко забезпечувався б настільки необхідний спокій і лікував би їх від початку до кінця захворювання один і той же лікар. Однак труднощі у створенні необхідних умов на місці для організації лікування на належному рівні, неможливість зосередити тут необхідні сили і засоби, а в ряді випадків бойова небезпеку і пов'язаний з нею ризик повторного ураження постраждалих неминуче викликають необхідність медичної евакуації.
Таким чином, медична евакуація являє собою захід вимушене - не тільки не байдуже для здоров'я евакуйованого, але й небезпечне, оскільки вона пов'язана з порушенням спокою, розчленуванням меддопомоги. В той же час цей захід необхідно. У зв'язку з цим медична служба зобов'язана по можливості обмежувати медичну евакуацію, раціонально поєднувати її з лікуванням та проводити евакуацію найбільш щадними способами і засобами.
В умовах сучасної війни медична евакуація є найважливішим засобом забезпечення своєчасного надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги ураженим і хворим. Вона передбачає швидку доставку всіх уражених і хворих саме на ті етапи медичної евакуації, на яких найбільш раціонально за медичними показаннями та у відповідності з обстановкою слід надавати послідовно першу лікарську, кваліфіковану та спеціалізовану допомогу, а також стаціонарне лікування. Однак при сприятливих умовах доцільно здійснювати медичну евакуацію, минаючи деякі етапи медичної евакуації, безпосередньо в установи, призначені для надання в повному обсязі спеціалізованої допомоги (евакуація за призначенням).
В умовах діючої армії медична евакуація починається зі збору, виносу і вивозу уражених з поля бою і вогнища масових поразок (див. Винос та вивіз уражених). Організація збору уражених на полі бою є обов'язком старшого фельдшера батальйону. Вивіз уражених з батальйонів організовує старший лікар полку. Подальша евакуація проводиться за розпорядженням вищестоящих медичних начальників. Принцип евакуації, при якому вищестоящий медичний начальник висилає свій транспорт до етапів нижчестоящого ланки медичної служби, називається евакуацією «на себе»; він не виключає відповідальності і нижчестоящих медичних начальників за вивезення уражених і хворих «від себе».
Для евакуації використовується спеціальний санітарний транспорт і транспорт, призначений для підвезення. Останній використовується переважно попутно при поверненні його після розвантаження в тил (зворотний порожняк підвезення).
На ділянці від поля бою до ПМП для вивозу уражених можуть застосовуватися спеціальні транспортери і малогабаритні санітарні машини з підвищеною прохідністю, на ділянці між ПМП та МедСБ - автомобільний санітарний транспорт. Евакуація з МедСБ, як правило, здійснюється автосанітарним, а також і авіаційним транспортом. Все більшого значення для евакуації набувають вертольоти.
Для медичної евакуації всередині госпітальних баз та за їх межі використовується автосанітарний транспорт, спеціально обладнаний залізничний і водний, а також санітарна та транспортна авіація. Безсумнівно, у майбутньому санітарна авіація, а також транспортні літаки будуть поряд з автотранспортом і залізничним транспортом одним з основних засобів евакуації уражених і хворих.
В системі МСГО при виникненні ядерного вогнища величезне значення має своєчасний збір уражених в спеціально намічені для цих цілей місця і подальший їх винос і вивіз на ОПМ. Ці завдання виконуються сан. дружинами спільно з рятувальними загонами. Вивіз організується транспортом ОПМ, а також доданими засобами. Евакуація з ОПМ в лікарняну базу організовується медичним відділом операційного напрямки. На цій ділянці можуть застосовуватися різні види автомобільного транспорту, при відповідних умовах - залізничний і водний транспорт, а також вертольоти.
Медична евакуація найтіснішим чином пов'язана з евакотранспортной медичної сортуванням. Тільки в результаті ретельно проведеної евакотранспортной медичного сортування можливо раціонально організувати медичну евакуацію. Від вирішення таких питань, як встановлення показань і протипоказань до евакуації, вибір виду транспорту, визначення черговості евакуації і місця призначення, залежать долі уражених і хворих.
При організації транспортування серйозне значення необхідно надавати відповідній підготовці евакуйованих, яка покладається переважно на фельдшерський склад (огляд перед відправленням, перевірка наявності медичної документації, виправлення пов'язок і іммобілізація, введення болезаспокійливих засобів і пр.). Слід передбачити харчування, угамування спраги і догляд за евакуйованими на шляху прямування. При використанні зворотного порожняка підвезення необхідно підготувати його до перевезення уражених і хворих - утеплити, встановити по можливості подрессорівающіе пристосування, покласти м'яку підстилку і т. п. Усі ці заходи повинні забезпечити транспортуються найбільш сприятливі умови на шляху слідування.

Евакуація медична - це система заходів, що забезпечують транспортування поранених і хворих, які потребують лікування, з районів бойових дій військ (або з вогнищ масового ураження, що виникли в тилу військ) у лікувальні заклади, розташовані як на самому театрі військових дій (на більшому або меншому видаленні від лінії фронту), так і за його межами в тилу країни. Тим
самим медична евакуація є одним з найважливіших елементів системи медичного забезпечення військ (див. Лікувально-евакуаційне забезпечення військ). Медична евакуація може здійснюватися (у масовому масштабі) і в мирний час при необхідності транспортування постраждалих із районів стихійних лих (землетруси, повені і т. п.).
Медичну евакуацію слід розглядати як захід вимушеного характеру; вона застосовується у всіх випадках, коли лікування поранених і хворих на місці виявляється по тим чи іншим причинам неможливим або недоцільним за медичними показаннями. Найбільш часто необхідність медичної евакуації виникає при несприятливих умовах бойової обстановки, особливо при невідповідності ємності наявних госпіталів числу надходять поранених і хворих і при неможливості створити належні умови для їх більш-менш тривалого стаціонарного лікування. Медична евакуація часто застосовується також при маневреному характері бойових дій військ, коли виникає необхідність переміщення їх медичних установ.
У минулому евакуація поранених і хворих тривалий час була відірвана від лікувального процесу і розглядалася насамперед як заходи чисто військового, а не медичного. Лише досвід першої світової війни 1914-1918 рр.. з її величезними втратами в людях і небувалим до цього об'ємом евакуації спонукав докорінно переглянути це питання. В. А. Опель була запропонована система етапного лікування, яка передбачала поєднання лікувальних та евакуаційних заходів. Однак ця система була реалізована і отримала подальший творчий розвиток тільки після Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Медична евакуація в даний час розглядається як найважливіша складова частина лікувально-евакуаційного забезпечення військ, нерозривно пов'язана з процесом надання медичної допомоги пораненим і хворим і їх лікуванням; нерозривний зв'язок і взаємозалежність евакуаційних та лікувальних заходів складають принципову основу сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних Сил СРСР . У той же час медична евакуація є поряд з лікувальними заходами (надання медичної допомоги, госпіталізація, лікування) і сортуванням (див. Сортування медична) лише окремим елементом складного лікувально-евакуаційного процесу і повинна бути підпорядкована загальній ідеї організації лікувально-евакуаційного забезпечення військ, прийнятої для сучасного етапу розвитку Збройних Сил та військової медицини.
У всіх випадках медична евакуація повинна бути організована таким чином, щоб забезпечувати (в даній конкретній обстановці) кращі умови для надання медичної допомоги пораненим і хворим і для їх подальшого лікування. Особливе значення при цьому мають: 1) доставка поранених і хворих на етапи медичної евакуації в строки, що забезпечують своєчасне надання медичної допомоги; 2) напрямок поранених і хворих в строгій відповідності з медичним показаннями в спеціалізовані лікувальні установи (минаючи проміжні етапи медичної евакуації), призначені для надання певних видів медичної допомоги, тобто застосування принципу евакуації за призначенням; 3) недопущення надмірного переповнення пораненими та хворими окремих етапів медичної евакуації, оскільки це тягне за собою різке погіршення якості меддопомоги та умов госпіталізації; 4) якнайшвидша доставка поранених і хворих в лікувальні установи, де вони можуть бути залишені для планомірного лікування.

З точки зору суто медичною транспортування поранених і хворих при евакуації надає травмуючу вплив на евакуйованих і тим самим завдає їм шкоди (М. І. Пирогов вважав транспортування поранених безумовним, але неминучим злом). У зв'язку з цим медичною службою Радянської Армії передбачається ряд мір, що знижують несприятливу дію транспортування: використання найбільш щадних видів транспорту для евакуації тяжкопоранених, застосування при можливості лікування на місці і т. п. В даний час евакуація поранених і хворих в Радянській Армії розглядається як важлива медична функція, покликана забезпечувати швидке надання медичної допомоги і подальше лікування постраждалих, при максимальному зниженні травмуючого впливу транспортування.
Для цілей медичної евакуації застосовують самі різні транспортні засоби. Поранені і хворі можуть бути евакуйовані на транспорті загального призначення - на вантажних, а іноді навіть і на бойових машинах (наприклад, бронетранспортерах), транспортних літаках, які відповідним чином обладнають для цього. Але найбільш пристосований для транспортування тяжкопоранених (хворих) спеціалізований санітарний транспорт, який забезпечує їм найбільш щадні умови евакуації. В даний час найпоширенішими видами санітарного транспорту, застосовуваного на театрі військових дій, є різні типи санітарних автомобілів та санітарних літаків (вертольотів). Для евакуації по залізничних коліях повідомлення застосовуються військово-санітарні поїзди (тимчасові і постійні), а на морських і річкових комунікаціях - санітарно-транспортні судна.
Сучасна система лікувально-евакуаційного забезпечення військ, що базується на принципах спеціалізованого лікування та евакуації за призначенням і враховує надзвичайно складну обстановку роботи медичної служби, викликану можливістю широкого застосування противником ракетно-ядерної зброї та інших засобів масового ураження як по військах діючої армії, так і тиловим районам країни, істотно ускладнила організацію медичної евакуації. У деяких випадках значна частина поранених і хворих затримується для лікування до остаточного одужання (лікування на місці) у лікувальних установах госпітальних баз, розгорнутих на театрі військових дій. У зв'язку з цим необхідно, щоб Евакуйовані були розподілені відповідно медичними показаннями по численним спеціалізованим лікувальним установам зазначених госпітальних баз і по можливості доставлені в ці установи безпосередньо, минаючи проміжні етапи медичної евакуації. В результаті цього медична евакуація, починаючи з медико-санітарних батальйонів і окремих медичних загонів, придбала багатопотоковий характер, що в свою чергу обумовлює необхідність створення спеціальних органів, що сприяють більш чіткому її проведення (медичні розподільні пости і пункти, сортувальні госпіталі).
Медична евакуація організується, як правило, за принципом «на себе», тобто кожен медичний начальник (або орган управління) використовує знаходиться в його розпорядженні санітарний транспорт для вивезення поранених з підлеглих йому (нижчестоящих) ланок медичної служби; наприклад, начальник медслужби армії висилає транспорт для евакуації поранених і хворих з дивізій, дивізійний лікар - з полків. Така організація медичної евакуації забезпечує можливість більш оперативного та раціонального використання транспортних засобів відповідно до різко змінюється обстановкою. Проте залежно від її умов медична евакуація може бути організована і «від себе», коли, наприклад, полковий транспорт направляється з пораненими в медико-санітарний батальйон або окремий медотряд.
Наявність сучасних санітарно-транспортних засобів, зокрема санітарних літаків з великим радіусом дії, дозволяє здійснювати також медичну евакуацію на великі відстані, минаючи окремі ланки лікувально-евакуаційної системи. В результаті цього стає можливим більш оперативно керувати евакуаційними потоками при їх розподілі між окремими лікувальними установами або госпітальними базами на театрі військових дій щоб уникнути перевантаження останніх або вести евакуацію поранених і хворих, що підлягають лікуванню в тилу країни, минаючи частина госпітальних баз, розгорнутих на грунтових і залізничних комунікаціях.
Усложнившаяся у зв'язку зі спеціалізацією лікувального процесу медична евакуація не може бути організована і здійснена належним чином без ретельної сортування кожної групи евакуйованих поранених і хворих. Тільки за цієї умови можна правильно розподілити евакуйованих з спеціалізованим лікувальним установам відповідно до потреби в тих чи інших видах медичної допомоги та лікування або встановити порядок їх транспортування - вид транспорту, на якому слід евакуювати даного пораненого або хворого, місце і черговість евакуації, положення при транспортуванні (лежачи, сидячи). Результати такої евакуаційно-транспортної сортування фіксуються поряд з вказівками про встановленому діагнозі поранення (захворювання) і про меддопомоги, отриманої пораненим або хворим, у лікувально-евакуаційних документах встановленої форми - первинної медичної картки і евакуаційному конверті, які супроводжують евакуйованого до кінцевого етапу евакуації.
Медична евакуація організується згідно з планом медичного забезпечення військ. Планування медичної евакуації здійснюється після ретельної оцінки бойової обстановки і грунтується на попередньому розрахунку можливих втрат, даних про шляхи евакуації, районах розміщення медпунктів і лікувальних установ, а також відомостей про ресурси евакуаційно-транспортних засобів. На основі всіх цих даних роблять розрахунок потреби санітарного транспорту та приймають рішення про його розподіл по евакуаційним напрямками та порядку роботи в ході бою (операції).
Переглядів: 2508
Лінк для публікації на вашому сайті:
Читайте також:
Юлепи
Інфекційний ендокардит
Внутрішньошлункова рН-метрія
Лакунарна ангіна
Генеалогія
Імідазол
Зоонози
Діафрагма
Очне яблуко
Цервікальний слиз
Малярія
Лицьова дуга
Гепато-лієнальний синдром
Креатин
Фаллопієві труби
Фолікулярна ангіна
Авульсія
Ювенільні кровотечі
Глосит
Ін'єкція
Колагенові волокна
Імунізація
Флюктуація
Зондування
Коефіцієнт невдач
Автохтонний
Кровотворні органи
Підшкірний панарицій
Абазія
Кріотерапія

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини