Гемоторакс - скупчення крові в порожнині плеври внаслідок внутрішньої кровотечі при травмі або (рідше) раку легені, туберкульозі та ін. захворюваннях. Невеликий гемоторакс проявляється болем у грудях, кашлем, при його наростанні виникає задишка, ціаноз, порушення серцевої діяльності.
Гемоторакс — скупчення крові у плевральній порожнині, може розвиватися як при закритих, так і відкритих переломах. Клініка. При невеликому гемотораксі кров стікає у плевральні синуси і зазвичай не спричиняє особливих скарг хворого, відсутні навіть об’єктивні симптоми. При великому і тотальному пневмотораксі легеня повністю здавлена, середостіння зрушене у протилежний бік, разом з тим з’являються значні порушення гемодинаміки і дихання. Спостерігаються ціаноз, задишка, прискорений пульс слабого наповнення, зниження артеріального тиску. Перкуторно визначається різке притуплення, аускультативно — значне ослаблення дихання. Рентгеноскопічно виявляють рівень рідини, а при тотальному гемотораксі навіть гомогенне затемнення. Плевральна пункція підтверджує діагноз. Лікування. Кров із плевральної порожнини треба негайно видалити (пункція чи дренаж плевральної порожнини), інакше з часом відбувається зсідання й інфікування крові. Якщо крововтрата крізь сифонний плевральний дренаж є більшою ніж 1 л на добу і триває кровотеча, для її спинення показана екстрена торакотомія.
|