Наркоз - це глибокий сон, при якому відбувається втрата свідомості та чутливості. У перекладі з грецької мови наркоз позначає заціпеніння, оніміння. Застосовується він при операціях для того, щоб полегшити страждання хворого людини.
Наркоз або ще його можна назвати загальна анестезія складається з 5 компонентів. Якщо раптом якийсь компонент відсутній, то це вже буде не наркоз.
Перший компонент - це пригнічений свідомість. При введенні медикаментозного препарату людина засинає. Під час операції постійно вводяться нові дози препарату. Людина спить, але це не означає, що він не відчуває біль. Біль він може відчувати, але він не знає, що йому робити і де він знаходиться. Препарати, які пригнічують свідомість, називаються гипнотиками. Другий компонент - це знеболювання. Є три групи знеболюючих препаратів: морфін і його похідні, синтетичні наркотичні анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати. Третій компонент - це релаксація. Відбувається розслаблення всіх м'язів, а так само дихальної мускулатури. Четвертий компонент - це застосування заспокійливих препаратів. Адже під час наркозу деякі рефлекси людини можуть придбати некерований характер. П'ятий компонент - контроль за диханням. Всі препарати, які застосовуються при наркозі, пригнічують дихальний цент. При операції анестезіолог постійно стежить за диханням хворого, а так само потім якою кількістю кисню насичена його кров.
Є такі види наркозу: масковий, ендотрахеальний, внутрішньовенний, комбінований.
При масочному наркозі анестетик попадає в дихальні шляхи людини через маску, яка має спеціальну конструкцію. Пацієнт може дихати сам, а так само газова суміш в його організм може подаватися під тиском. Цей вид наркозу використовується не дуже часто, так як він переноситься хворими дуже важко.
Ендотрахеальний наркоз забезпечує постійну вентиляцію легень і легше переноситься хворим.
Наступний вид наркозу це інгаляційний. В пароподібному стані наркотична речовина потрапляє в дихальну систему людини, а потім через альвеоли проникає в кров.
При внутрішньовенному - відсутня стадія збудження, це означає, що хворий швидше занурюється в наркоз. Мінус цього виду у тому, що він не може використовуватися для тривалих операцій. Препарати, які вводяться внутрішньовенно, можуть створити лише короткочасну анестезію.
При комбінованому наркозі використовується одночасно декілька препаратів. Це може бути поєднання інгаляційного та внутрішньовенного наркозу або декілька препаратів інгаляційного наркозу.
Відповідальним етапом є вихід з наркозу. В цей період повинні поступово відновитися всі рефлекси хворого. Перший час поведінка людини може бути неадекватно, спостереження за ним має вестися і після операції.
Ускладненнями наркозу є блювота, ускладнення при інтубації трахеї, зниження артеріального тиску, порушення ритму серця, передозування наркотичних речовин, набряк головного мозку, ушкодження нервів, а найстрашніше ускладнення наркозу - це зупинка серця.
Наркоз протипоказаний при гормонозалежних захворюваннях, порушеннях серцевого ритму, при тяжкій формі бронхіальної астми, при алкогольному та наркотичному сп'янінні, а так само при повному шлунку.
|