Склад і форма випуску Абактал таблетки: 1 таб. містить 400 мг пефлоксацину; 2 і 10 шт. в упаковці. Абактал розчин для ін'єкцій: 1 ампула 5 мл - 400 мг пефлоксацину; 10 шт. в упаковці.
Фармакологічна дія Абактал - синтетичний протимікробний препарат з групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію, пригнічуючи реплікацію ДНК бактерій на рівні ДНК-гірази, надає також дію на РНК і синтез білків бактерій. Ефективний відносно грамнегативних бактерій, що знаходяться як у стадії поділу (фаза росту), так і в стадії спокою. У відношенні грампозитивних штамів діє тільки на клітини, які знаходяться в процесі мітотичного поділу. Проявляє активність відносно внутрішньоклітинних збудників. Абактал активний відносно грампозитивних бактерій: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus; грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Сitrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp ., Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Aeromonas spp., Campylobacter spp., Legionella spp., Moraxella spp., Morganella spp., Pasteurella spp., Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Yersinia spp., Ureaplasma urealyticum. До препарату помірно чутливі: Acinetobacter spp., Gardnerella vaginalis, Mycoplasma spp., Chlamydia spp. До препарату слабочувствітельни: Streptococcus spp. (В т.ч. Streptococcus pneumoniae), Enterococcus spp.
Показання Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами: - Інфекції печінки і жовчовивідних шляхів; - Сепсис і бактеріальний ендокардит; - Стафілококовий менінгіт і менінгіт, викликаний грамнегативної флорою; - Інфекції кісток і суглобів; - Інфекції нижніх відділів дихальних шляхів; - Інфекції вуха, горла і носа; - Інфекції сечовивідних шляхів; - Інфекції черевної порожнини; - Інфекції у гінекології; - Інфекції шкіри та м'яких тканин; - Лікування і профілактика хірургічних інфекцій; - Захворювання, що передаються статевим шляхом.
Спосіб застосування та дози Дорослим і дітям старше 15 років зазвичай призначають у дозі 800 мг / добу (як при пероральному, так і парентеральному введенні). Максимальна добова доза - 1.2 г.
При лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів Абактал призначають одноразово в дозі 400 мг / добу. При інших інфекціях призначають по 400 мг 2 рази / добу. В / в препарат призначають у вигляді інфузії, для чого вміст однієї ампули (400 мг) розчиняють в 250 мл 5% розчину глюкози і вводять в / в краплинно (протягом 1 год) 2 рази / добу. Пацієнтам із захворюваннями печінки разова доза для в / в краплинного введення (протягом 1 год) становить 8 мг / кг маси тіла. Частота проведення інфузій становить у пацієнтів з жовтяницею 1 раз на 24 год; у пацієнтів з асцитом - 1 раз на 36 год; у пацієнтів з жовтяницею і асцитом - 1 раз на 48 год Для більш швидкого досягнення терапевтичних концентрацій допускається введення першої «ударною» дози 800 мг. Внаслідок еквівалентності доз при прийомі всередину і в / в введенні препарат може використовуватися для проведення послідовної терапії (курс, розпочатий в / в інфузіями, продовжують прийомом внутрішньо). Таблетки рекомендується приймати під час їжі.
Побічна дія З боку травної системи: розлади ШКТ. З боку ЦНС: головний біль, безсоння. З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія. З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія (при застосуванні добової дози 1.6 г). Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація. При використанні препарату в терапевтичних дозах побічні ефекти виникають рідко, мають оборотний характер і не потребують припинення лікування.
Протипоказання - Недостатність глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази; - Вагітність; - Лактація (грудне вигодовування); - Дитячий вік до 15 років; - Підвищена чутливість до фторхінолонів.
Вагітність і лактація Препарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації. В експериментальних дослідженнях встановлено токсичну дію монофторхінолонов на хрящову тканину.
Особливі вказівки З обережністю призначають препарат пацієнтам із захворюваннями нервової системи (тому збільшується ризик розвитку неврологічних симптомів). При важких захворюваннях печінки потрібна індивідуальний підбір дози залежно від ступеня порушень функції печінки. Внаслідок можливу фотосенсибілізацію в період лікування Абакталом слід уникати УФ випромінювання. Можливе комбіноване застосування Абактал з бета-лактамними антибіотиками і рифампіцином з метою профілактики розвитку резистентності бактерій до останніх.
Лікарська взаємодія При одночасному застосуванні Абактал і аміноглікозидів відзначається синергізм відносно синьогнійної палички, що дозволяє зменшити дозу аміноглікозидів і знизити ризик розвитку ото-та нефротоксичної дії. Пефлоксацин може посилювати дію непрямих антикоагулянтів. Фармакокінетична взаємодія Абсорбція пефлоксацину уповільнюється при одночасному прийомі з антацидами, які містять алюмінію гідроксид та магнію гідроксид. Одночасний прийом пефлоксацину і циметидину призводить до зниження загального кліренсу та збільшення періоду напіввиведення пефлоксацину. Пефлоксацин пригнічує мікросомальне окислення в клітинах печінки, впливаючи на систему цитохрому Р450. Тому Абактал пригнічує метаболізм теофіліну в печінці, що призводить до підвищення концентрації теофіліну в плазмі.
Фармацевтична взаємодія Пефлоксацин можна змішувати з розчинами, що містять іони хлору, щоб уникнути випадання осаду.
Умови та термін зберігання Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ° С.
| 
