Коліт - захворювання, що характеризується наявністю запального процесу слизової оболонки товстої кишки.
Найчастіше коліт виникає при хронічних запаленнях кишечника або при інфекціях, що викликаються вірусами, бактеріями або найпростішими.
Запальний процес може протікати в гострій і хронічній формах. Збудниками гострої форми захворювання зазвичай виступають стрептококи і стафілококи. Хронічна форма коліту з'являється при неефективному лікуванні або занедбаності гострої форми цього запального захворювання.
Іноді запалення слизової оболонки товстої кишки ускладнюється запальним процесом шлунка або
тонкої кишки, в результаті чого часто плутають коліт з синдромом роздратованого кишечника через подібність симптоматики.
Дуже часто спостерігається рецидивна форма коліту, що виявляється після дратівної дії харчових продуктів, хімікатів, ліків або інших подразників.
I. Етіологія коліту (причини коліту) Виникнення коліту може бути викликано неправильним харчуванням або нерозумної терапією, раніше перенесеними інфекціями, але зазвичай, причинами запального процесу в товстій кишці виступає наявність наступних чинників: - присутність інфекції в органах шлунково-кишкового тракту; - прийом неякісної їжі; - зараження патогенними мікробами; - захворювання глистами; - неповноцінне харчування; - зловживання алкогольних напоїв; - тривале застосування антибіотиків; - дисбактеріоз кишечника; - харчова алергія; - спадкова схильність до коліту; - отруєння організму хімікатами; - емоційне або фізичне перенапруження.
II. Поширеність коліту В різних країнах світу відрізняється поширеність коліту. Найбільш високий межа цього захворювання відзначається в північних країнах, в тому числі в Швеції, Великобританії, Норвегії та США. У всій Європі колітом страждають приблизно 500 000 чоловік, хоча ці дані не можуть бути точними, так як часто не враховуються легкі випадки коліту, особливо в початковій фазі запалення.
Найбільш часто розвиток коліту спостерігається у людей у віці від 15 до 35 років, хоча симптоми захворювання можуть спостерігатися значно пізніше; другий пік захворюваності припадає на населення у віці від 60 до 80 років.
Частота захворюваності колітом серед жінок майже не відрізняється показниками серед чоловічого населення планети. За даними міжнародних досліджень захворювання люди білої раси хворіють колітом частіше, ніж азіати або афроамериканці.
III. Клінічні прояви коліту (симптоми коліту) В залежності від форми захворювання різняться і клінічні прояви коліту
1. Гострий коліт При гострому коліті часто відбувається запалення шлунка і тонких кишок, що призводить до порушення функціонування не тільки товстого кишечника, але і різних інших органів шлунково-кишкового тракту.
До основних симптомів гострої форми коліту відносяться: - болі в животі; - наявність крові і слизу в калі; - здуття живота і пронос.
Симптоматика може проявлятися протягом кількох тижнів, а без правильного і своєчасного лікування гострий коліт легко переходить в хронічну форму захворювання.
2. Хронічний коліт При хронічній формі захворювання коліту спостерігається безліч проявів та періодичних загострень. Іноді до такої форми захворювання призводить наявність інфекції в травних органах.
До основних симптомів хронічного коліту відносяться: - переймоподібні болі в животі; - запори, які чергуються з проносом; - слизові виділення з товстої кишки, іноді з кров'ю; - часткова втрата апетиту; - загальна слабкість організму.
Загострення або рецидивні прояви хронічного коліту починаються при вживанні в їжу продуктів харчування, що надають подразнюючу дію на товсту кишку і викликають алергічну реакцію; внаслідок тривалого застосування антибіотиків; в результаті загального фізичного або психологічного перевтоми.
IV. Діагностика коліту Діагноз коліту встановлюється на підставі оцінки клінічних проявів хвороби і різних методів дослідження пацієнта, а саме:
а) Мікроскопічне дослідження калових мас За допомогою мікроскопічного дослідження калу виявляють наявність яєць паразитів кишкових, найпростіших, бактерій, патогенних, проводиться дослідження бактеріальних культур; при невыявленности збудника проводиться огляд слизової оболонки товстої кишки або береться матеріал для біопсії.
б) Ендоскопічне дослідження Ендоскопічна картина показує величину набряку ураженої ділянки слизової оболонки товстої кишки, наявність подслизистых крововиливів, дозволяє виділити 4 ступеня активності запального процесу в кишці: - мінімальна ступінь, що характеризується набряком слизової, гіперемією, легкої кровоточивістю, відсутністю судинного малюнка, дрібнокрапковими геморагіями; - помірна ступінь, визначається набряком, зернистістю, гіперемією, контактної кровоточивістю, ерозіями, зливними гемморагиями, фіброзним нальотом на стінках кишки; - виражена ступінь, що характеризується множинними зливаються ерозіями і виразками, в просвіті кишки присутня кров і гній; - різко виражена ступінь, визначається всіма вище перерахованими факторами плюс формуваннями кровоточивих грануляцій і псевдополипов.
в) Ректороманоскопія За допомогою ректороманоскопії визначається набряк, гіперемія слизової, наявність гною, ерозій, крововиливів та слизу на стінках кишки.
г) Колоноскопія Колоноскопія вважається найбільш інформативним методом діагностики запального процесу в товстій кишці, що дозволяє в 90% випадків зробити огляд на всьому протязі кишки, візуально оцінивши стан її слизової оболонки.
V. Лікування коліту Лікування коліту - ряд терапевтичних заходів, що проводяться під суворим контролем лікаря. Лікування коліту гострої форми проводиться обов'язково в стаціонарі, так як потребує виключення інфекційної природи захворювання. При виявленні інфекції хворому призначається противопаразитная і антибактеріальна терапія, а при токсичному коліті прописуються сольові проносні.
Велику роль в лікуванні будь-якої форми коліту відіграє дієта, яка повинна бути щадною, але містить всі речовини, необхідні для нормального функціонування організму. Важливо недопускание запорів, що подразнюють слизову кишечника і сприяють виділенню слизу, поряд з цим, не рекомендовано надмірне застосування проносних препаратів. У перші два дні прояви гострого коліту рекомендується взагалі повне утримання від їжі, а потім прийом їжі повинен відбуватися строго по дієті, спеціально розробленої лікуючим лікарем. Також рекомендується провести курс фізіотерапії.
Хворому рекомендується вживання калорійної їжі, що включає продукти, багаті вітамінами, білками, але обмеженою вмістом жирів тваринного походження і не містить грубу рослинну клітковину: - різні сорти нежирної риби; - дієтичне м'ясо відварне (індичка, кролик, курка); - протерті каші і варений картопля; - варені яйця; - волоські горіхи; - підсушений хліб.
З раціону хворого повністю повинні бути виключені сирі фрукти і овочі, які сприяють виникненню діареї. Іноді, при нормальній переносимості молочних продуктів, їх також включають у раціон харчування, якщо має місце лактозна недостатність.
Основна лікувальна тактика при коліті спрямована на локалізацію запального процесу в товстій кишці, його тяжкістю і довжиною, а також наявністю системних або місцевих ускладнень запалення. Консервативне лікування коліту направлено на швидке купірування атаки, попередження прогресування захворювання і рецидивного коліту.
Проктосигмоїдит і проктит - дистальні форми коліту, що характеризуються легким перебігом захворювання, найчастіше лікуються амбулаторно. А хворі, у яких виявлено тотальне чи лівосторонній ураження товстої кишки, обов'язково повинні пройти курс лікування в стаціонарі, так як їх захворювання протікає з більшою вираженістю клінічних симптомів і іншими змінами в організмі.
Всі медикаментозні препарати, що застосовуються при лікуванні коліту, умовно поділяються на дві групи: а) базисні протизапальні засоби - аминосалицилаты (месалазин, 5-АСК), иммунодепресанты і кортикостероїди; б) інші медикаменти, які відіграють допоміжну роль в лікуванні коліту або знаходяться в стадії клінічного вивчення.
Багато пацієнтів для лікування коліту використовують рецепти з народної медицини, засновані на вживанні відварів із різних трав, плодів і кореневищ рослин. Зважившись на такий спосіб лікування, хворому коліт слід обов'язково порадитися з лікарем, так як більшість народних рецептів вимагає обов'язкового медичного контролю.
VI. Профілактика коліту Профілактичні заходи, що попереджають розвиток важкої, хронічної форми коліту, полягають в терміновому лікуванні гострого коліту і максимального подовження періоду між загостреннями при хронічній формі захворювання, для чого необхідно: - суворе дотримання дієти харчування; - своєчасне проведення санації порожнини рота; - регулярні заняття фізичною культурою.
VII. Прогноз при коліті При несвоєчасному або повній відсутності лікування запального процесу слизової оболонки товстої кишки існує величезний ризик виникнення серйозних ускладнень, здатних викликати значні погіршення здоров'я хворого або загрозу для життя пацієнта. Серед ускладнень слід відзначити найбільш часто спостерігаються: - рак товстої кишки; - хронічні форми ректальної кровотечі; - запалення черевної порожнини (перитоніт); - пошкодження стінок кишечника (перфорація); - артрит, стоматит, васкуліт, еритема; - заболеванияжелчевыводящих шляхів і печінки.
Сприятливий прогноз для життя очікує хворих колітом, які перенесли своєчасно проведену операцію, хоча більшість з них тривалий час вважаються непрацездатними і оформляють інвалідність.
| 
