Т-лімфоцити - це клітини, що характеризуються наявністю на мембрані антигенорозпізнавального рецептора (АГРР, TCR (T-cell receptor), що є маркером даної лінії клітин. За допомогою спеціалізованих популяцій лімфоцитів організм здатен розрізняти "своє" і "чуже", розпізнавати генетично чужорідні речовини (антигени), а також здійснювати специфічно спрямовані цитотоксичні (цитолітичні) реакції. Лімфоцити приймають участь у хронічних запальних реакціях, забезпеченні резистентності організму щодо патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, до пухлинного росту, а також у відторгненні трансплантантів.
Субпопуляції Т-лімфоцитів відіграють важливу роль в регуляції імунної відповіді, функціонуючи як клітини, які допомагають у формуванні імунної відповіді - Т-хелпери (Т- helper -помічник) і Т- суп ресори/цитотоксичні клітини.
Ці субпопуляції розпізнаються за специфічними мембранними антигенами диференціації - СD, які виявляються за допомогою моноклональних актитіл.
Наприклад, CD4 - це мембранна молекула, розташована на субпопуляції Т-хелперів, і є необхідною для взаємодії антигенорозпізнавального рецептору із молекулою HLA II класу. Слід зазначити, що молекула CD4 використовується ВІЛ-1 у якості рецептору для проникнення в імунокомпетентні клітини.
CD8 - поверхневий маркер, який експресується на мембранах цитотоксичних Т-лімфоцитів. Молекула CD8 виступає як корецептор під час взаємодії антигенорозпізнавального рецептора Т-кілера із комплексом молекула HLA І класу та імуногенний пептид, який експресується на поверхні скомпрометованої клітини.
Спільні властивості Т-лімфоцитів:
- кожен клон Т-лімфоцитів відрізняється різновидом АГРР, кожен рецептор розпізнає певний варіант чи тип антигенів;
- усі Т-лімфоцити розпізнають антигени на поверхні власних клітин організму, наприклад, вірусні пептиди;
- усі Т-лімфоцити мають спільні маркери СD2, СD3.
Важливо відмітити, що на відміну від В-лімфоцитів, Т-клітини розпізнають не натуральний антиген, а лише його частину - так званий імуногенний пептид.
| 
