| Переливання крові (гемотрансфузія) - введення з лікувальною метою в судинне русло хворого (реципієнта) крові донора або її компонентів для заміщення еритроцитів, частково - білків плазми крові, а також для зупинки кровотечі. Для відновлення об'єму циркулюючої крові, її осмотичного тиску і при інтоксикаціях переливають кровозамінники та дезінтоксикаційні розчини.
Гемотрансфузию проводять прямим (від донора до реципієнта) і непрямим (донорську кров попередньо збирають у флакон з консервантом) шляхами в периферичну (частіше - ліктьову) або великі (підключична та ін.) вени краплинним способом; при гострій масивній крововтраті - внутрішньоартеріальним струменевим способом; новонародженим дітям - у пупкову вену, мозковий синус і вени черепа. Перед кожною гемотрансфузією перевіряють групу крові, резус-фактор, індивідуальну сумісність крові донора і реципієнта, проводять біологічну пробу (після введення 20-25 мл крові спостерігають за станом хворого протягом 10-15 хв). Виконання цих правил дозволяє уникнути ускладнень гемотрансфузії. Як правило, переливають одногрупову кров.
| 
