Спадковість - це здатність організмів повторювати з покоління в покоління схожі ознаки і особливості розвитку.

Спадковість обумовлена тим, що в процесі розмноження від батьків до дітей передаються матеріальні структури клітини, що зберігають у собі інформацію та програму розвитку організму. Спадковість забезпечується самовоспроизведением таких матеріальних одиниць, як гени. Завдяки цьому спадковість забезпечує спадкоємність фізичної, морфологічної та біохімічної організації нових особин. 

Із загального поняття "спадковість" виділяють і такі терміни, як "інфекційна спадковість, тобто здатність передачі від предків до нащадків інфекційних почав.

Так само існує соціальна (сигнальна) спадковість - це передача від покоління до покоління навичок навчання, традицій. Але потрібно знати, що при наявності соціальної спадковості умовні рефлекси не успадковуються. Але в теж час швидкість їх розвитку живого організму залежить саме від спадковості. Перший інтерес до спадковості виник ще до нашої ери. Цим цікавилися такі люди, як Гіппократ і Арістотель. Але суттєві відкриття в області спадковості стали можливі лише до середини XIX століття. До цього часу у людства накопичилося вже достатньо знань про закономірності в поколіннях живих організмів. У теж час на підставі висновків про спадковість тих чи інших рослин чи порід тварин почали проводити схрещування в інтересах сільського господарства. Люди прагнули до створення і виведення тих сортів і порід, від яких вони отримували якісний і максимальний за обсягом продукт. 

Вивчення спадковості на рівні зародкового стану було розпочато вченим Вейсманом в 1892 році. Саме тоді виявили в клітинах хромосоми, але в той час їх називали идантами. До початку XX століття на підставі всіх попередніх досліджень склалася така наука, як генетика. Генетика - це наука, що вивчає закони спадковості і мінливості живих організмів.

В наш час генетика відіграє далеко не останню роль у медицині. Вона вивчає роль спадковості в патології людей, закономірність передачі тих чи інших захворювань у поколіннях. На основі всіх досліджень в області генетики вчені розробляють методи сучасної діагностики захворювань, шляхи їх профілактики і лікування. Також за допомогою вивчення спадковості виявляють схильність людей до тих чи інших захворювань з самого народження.

Незважаючи на великі досягнення в галузі генетики, ця наука продовжує активно розвиватися. В даний час можна виділити основні напрямки, за якими йде її розвиток:

- проводяться вивчення геному людини;

- цитогенетика;

- молекулярна генетика;

- біохімічна генетика;

- генетика розвитку;

- иммуногенетика;

- популяційна генетика;

- клінічна генетика.

Треба зазначити, що саме клінічна генетика відноситься до прикладного розділу генетики, в якому застосовуються останні досягнення генетики для вирішення клінічних проблем у пацієнтів і їх сімей.