Інфекційний ендокардит (запальне захворювання внутрішньої оболонки серця) - це інфекційно-запальне захворювання, яке вражає ендокард, серцеві клапани, внутрішню оболонку найближчих сусідів. Ця ж інфекція може викликати одночасне захворювання нирок, печінки, селезінки. До появи антибіотиків більшість хворих інфекційним ендокардитом гинули від інфекції та її ускладнень. Зараз більше 80% успішно виліковуються. Але майже у 20% медикаментозне лікування неефективне і незабаром у них виникає серцева недостатність, яка майже не піддається лікуванню. Для лікування таких пацієнтів застосовуються хірургічні методи.

Захворюваність інфекційним ендокардитом збільшується в усьому світі. Це пов'язано з тим, що інфекція легше виникає не на здоровому, а патологічно зміненому клапані або ендокарді. До груп ризику належать пацієнти з атеросклеротичними, ревматичними, травматичними ушкодженнями клапанів. Останнім часом значно збільшилася кількість хворих з механічними й біологічними протезами клапанів, штучними водіями ритму. Збільшується кількість людей, хворих інфекційним ендокардитом внаслідок тривалих внутрішньовенних вливань. Особливо часто хворіють наркомани.

Раніше основною причиною інфекційного ендокардиту були стрептококи. Ця інфекція добре піддавалася лікуванню. У наш час у зв'язку з широким застосуванням антибіотиків спектр мікробних збудників змінився. Зараз інфекційний ендокардит викликають стафілококи, синьогнійна паличка, грибкові мікроорганізми. Захворювання, викликані цими збудниками, протікають важче, особливо ендокардит, викликаний грибковою інфекцією. Часто інфекція виникає на місці протезированного клапана. Такий інфекційний ендокардит називається протезним і розвивається протягом двох місяців після операції з протезування клапана серця. У цьому випадку збудником захворювання найчастіше буває стрептокок. Високий ризик захворіти ендокардитом мають пацієнти з вадами серця, особливо з пороком аортального клапана, дефектом міжшлуночкової перегородки, коарктації аорти.

Але інфекційним ендокардитом може захворіти й здорова людина. Цьому сприяють фізичні і психічні перевантаження, зниження імунітету. Для того, щоб досягти клапана мікроорганізм повинен потрапити в кров. З мікробами людина стикається постійно. Доведено, що навіть при звичайній чищенні зубів незначна кількість мікробів потрапляє в кров. Але це зовсім не означає, що захворіє кожен, хто чистить зуби. За току крові мікроорганізм попадає в серце і якщо клапани серця мають ушкодження, легко прилипає до них і починає розмножуватися, створюючи колонії мікроорганізмів, так звані мікробні вегетації. Мікробні вегетації здатні швидко зруйнувати клапан. Від клапана можуть відриватися шматочки стулок або колоній мікроорганізмів, стулки можуть розриватися. Шматочки клапана або мікробних вегетацій по струму крові можуть потрапляти в мозок і викликати інфаркти мозку, що супроводжуються паралічами, парезами та іншими неврологічними порушеннями. Зруйнований клапан не може виконувати свою функцію і невдовзі виникає серцева недостатність. Серцева недостатність прогресує надзвичайно швидко, бо серце не встигає використати свої компенсаторні можливості.

Розрізняють інфекційний ендокардит активний і неактивний (загоєння).

Хірургічна класифікація:

- Поразка обмежується стулками клапана

- Поразка поширюється за межі клапана.

Перебіг захворювання.

При класичному перебігу інфекційного ендокардиту у хворого виникає висока температура тіла, озноб, слабкість, задишка, пітливість, втрата ваги, кашель, шкірні висипання, блювання, біль у грудній клітці, «барабанні палички». Зараз у багатьох хворих відсутні висипання, у багатьох температура може бути нормальною. При вислуховуванні виявляють шум над областю серця, виявляють збільшення селезінки, ураження сітківки ока, запальні ураження нирок. У крові виявляють запальні зміни. Для уточнення діагнозу визначають наявність мікроорганізму в крові. Для цього кров беруть із артерії. При інфекційному ендокардиті мікроорганізми завжди виявляються в крові. Вони потрапляють туди з клапанів серця. На Ехокардіограма можна побачити мікробні вегетації розміром більше трьох міліметрів на клапанах серця. У 80% випадків при ехокардіографії встановлюється діагноз.

Немає прямої відповіді на питання, лікувати хворого медикаментозно або оперувати. Операція в умовах мікробного ураження небезпечна. Але при тривалій неефективній медикаментозній терапії може виникнути серцева недостатність, яка вже не піддається лікуванню. Тому перш за все лікують інфекційний процес, але при постійному контролі стану серця. Регулярно повторюють посіви крові, ЕКГ та ехокардіограму.

Хірургічне лікування проводиться при:

- Розвитку серцевої недостатності

- Тривалому виявленні мікроорганізмів у крові незважаючи на антибіотикотерапію

- Грибкових ендокардітах.

При розвитку важкої серцевої недостатності без хірургічного лікування смертність досягає 60%, а при ураженні клапанів аорти - 80%. Операція повинна бути проведена при перших ознаках серцевої недостатності. Якщо інфекційний процес лікується добре, але поразки клапанів вимагають лікування, питання про операції вирішується в плановому порядку.