Періодонтит (odontos - зуб) - запалення кореневої оболонки зубів і прилеглих до неї тканин. Як правило періодонтит є наслідком карієсу зубів і виникає при проникненні інфекції з кореневого каналу через отвір на верхівці кореня. Періодонтит може розвинутися і після лікування карієсу, якщо осередки інфекції були ліквідовані не повністю. Сьогодні такі ситуації, на щастя, досить рідкісні. . Клінічна картина періодонтиту досить різна, тому необхідне вивчення головних причин розвитку цього захворювання.
Чинники, що здатні спричинити захворювання періодонта, досить різноманітні. їх природа має істотне значення для виникнення та розвитку патологічного процесу. Тому лікареві необхідновизначити чинники захворювання і проводити його лікування зурахуванням етіології. Не менш важливе значення має локалізація процесу. Запалення може поширюватися на верхівкову частину періодонта, внаслідок чого розвивається апікальний (верхівковий) періодонтит, або захопити маргінальну його частину, тодівідповідно виникає маргінальний (крайовий) періодонтит.Найбільш поширений апікальний періодонтит.
Апікальний періодонтит залежно від етіологічних чинників поділяють на 2 основні групи: інфекційного та неінфекційного генезу (табл.). Інфекційний періодонтит — найпоширеніший у стоматологічній практиці. Головною причиною його розвитку є дія різних мікроорганізмів, які наявні в каріозній порожнині, порожнині зуба, кореневих каналах, та їх токсинів. Інфекційне запалення в періодонті найчастіше спричинюють асоціації аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Серед аеробів найпоширеніші а- та y-Streptococcus, Neisseria, Staphylococcus albus, Candida albicans та ін. Серед анаеробів спричинюють запалення В. perfringens, В. mesentericus, В. subtitis, Streptococcus putridus та ін. (див. табл.). Мікроорганізми та їх токсини потрапляють у періодонт різними шляхами. 1. Найпоширеніший (головний) шлях — через кореневий канал. Частіше інфекція проникає в періодонтальний простір при дифузних формах запалення пульпи — при гострому гнійному пульпіті, хронічному гангренозному пульпіті. Бактерії та їх токсини потрапляють у періодонтальний простір і спричинюють запальну реакцію періодонта. 2. Маргінальний шлях. Найчастіше він реалізується в пацієнтів із захворюваннями пародонта. У разі генералізованого чи локалізованого пародонтиту руйнуються циркулярна зв'язка зуба, кортикальна пластинка альвеоли, утворюється пародонтальна кишеня, інфекція з якої потрапляє в періодонтальний простір і спричинює запалення його тканин. 3. Контактний шлях. У хворих на остеомієліт або синусит інфекція з патологічного вогнища переходить на контактно розташовані зуби. 4. Гематогенний або лімфогенний шлях. Таким шляхом інфекція потрапляє в періодонт у пацієнтів з інфекційними захворюваннями.
Неінфекційний періодонтит спричинений дією на періодонт різних місцевих і загальних чинників. 1. Найпоширенішою причиною розвитку такого періодонтиту є травматичні чинники, головним чином механічна травма — гостра або хронічна. 2. До другої великої групи належить хіміко-токсичний періодонтит. 3. Запалення періодонта можуть спричинювати алергійні чинники.
Класифікація періодонтиту Запропоновані на початку XX ст. класифікації неповно розкривали клінічні прояви, що не завжди дозволяло використовувати їх. І.Г. Лукомський (1955) досліджував патофізіологічні та патоморфологічні зміни періодонта в стані його запалення і запропонував класифікацію, що і зараз поширена в клінічній практиці. Вона дозволяє більш спрямовано діагностувати періодонтит і здійснювати диференціальні терапевтичні заходи. Згідно з цією класифікацією, періодонтити підрозділяють на 3 основні групи.
I. Гострий періодонтит (periodontitis acuta). - Гострий серозний періодонтит (periodontitis acuta serosa).
- Гострий гнійний періодонтит (periodontitis acuta purulenta).
II. Хронічний періодонтит (periodontitis chronica). - Хронічний фіброзний періодонтит (periodontitis chronica fibrosa).
- Хронічний гранулематозний періодонтит (periodontitis chronica granulomatosa).
- Хронічний гранулюючий періодонтит (periodontitis chronica granulans).
III. Загострений хронічний періодонтит. | 
