Шум у вухах (дзвін у вухах). В обстановці повної тиші шум у вухах може виникати і без патології органу слуху (фізіологічний шум); він пояснюється сприйняттям руху крові в капілярах і дрібних судинах внутрішнього вуха. Патологічний шум у вухах спостерігається поряд з пониженням слуху при різних захворюваннях зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха, при невритах слухового нерва, а також при інтоксикації промисловими отрутами (миш'яком, свинцем, ртуттю) і деякими лікарськими речовинами (хініном, стрептоміцином, саліцилова препаратами). Характер шуму у вухах може мати деяке значення в діагностиці захворювань вуха. Відоме уявлення про інтенсивність і тональності шуму у вухах можна отримати за допомогою заглушення цього шуму звуками різної сили і висоти, отриманими від аудіометра. Лікування при шумі у вухах повинно бути спрямоване на основне захворювання органа слуху.

Шум у вухах (tinnitus aurium; синонім дзвін у вухах) - спонтанне відчуття людиною звуків різної висоти і гучності. Шум у вухах ділять на фізіологічний і патологічний.

Фізіологічний шум у вухах виникає при відсутності патології вуха, якщо людина перебуває в умовах повної тиші. Виникаючі в цих умовах спонтанні слухові відчуття можуть носити характер звуків різної частоти та інтенсивності.

Це явище імовірно пояснюють наступними чинниками: 1) біохімічними процесами, що відбуваються на рівні волохатих клітин кортиева органу або невронов слухового нерва; 2) сприйняттям кровотоку в капілярах равлики; 3) відсутністю в умовах тиші фонового шуму; 4) сприйняттям руху молекул в рідинах равлики.

Патологічний дзвін у вухах ділять на об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктивний шум у вухах, сприймається не тільки хворим, але і оточуючими особами, зокрема лікарем, зустрічається рідко. Цей шум супроводжується зниженням рівня слуху.

Об'єктивний шум у вухах може залежати від м'язових скорочень, кровотоку в судинах, рухів у суглобах, змін тиску в барабанній порожнині.

Суб'єктивний патологічний дзвін у вухах, що відчувається тільки самим хворим, є найбільш частою формою вушного шуму. Він може бути постійним або тимчасовим, простим або складним, інтенсивним або слабким, в одному вусі або в обох вухах і т. д. Шум у вухах може поєднуватися з приглухуватістю, а може бути і єдиним симптомом захворювання. Шум у вухах може залежати від патологічних змін у зовнішньому (чужорідне тіло), середньому (катар слухової труби, адгезивний середній отит, тімпаносклероз, отосклероз) або внутрішньому вусі (водянка лабіринту, хвороба Меньєра і т. д.). Однією з частих причин виникнення дзвону у вухах є інтоксикація організму різними медикаментозними речовинами, такими як хінін, кокаїн, саліцилати, барбітурати, антибіотики, препаратами, що містять миш'як, ртуть та інші токсичні речовини. З професійних чинників у виникненні шуму у вухах найбільше значення має інтоксикація аніліном, миш'яком, ртуттю, світильним газом, окисом вуглецю, фосфором, свинцем. Шум у вухах може виникати під час гострих або хронічних інфекцій: грип, пневмонія, дифтерія, паротит, тиф, малярія та ін У діагностиці суб'єктивного шуму у вухах істотне значення має анамнез. Уявлення про тональності дзвону у вухах може дати дослідження, засноване на заглушеній шуму у вухах чистими тонами або шумом певного частотного спектру та інтенсивності, отриманого від аудіометра.

Лікування шуму у вухах представляє дуже важке завдання. Розрізняють загальне і місцеве лікування, вплив фізичними факторами, психотерапію. При вираженому шумі у вухах застосовують хірургічне лікування.