Аскаридоз — це гельмінтоз кишечника. Збудником є круглий
гельмінт аскариди, джерелом зараження — людина. Яйця глистів, які виділяються з
фекаліями, дозрівають у грунті. Із забрудненими овочами, фруктами, грунтом вони
потрапляють у травний тракт. Крізь слизову оболонку тонкої кишки личинки
заглиблюються у ворітну вену, проникають у печінку і в подальшому заносяться у
мале коло кровообігу. У легенях личинки виходять із судин, заглиблюються у
бронхіоли, потім у бронхи, глотку, з мокротинням потрапляють у шлунок і
кишечник, де досягають статевої зрілості. Аскаридоз може призвести до
ускладнень, які потребують хірургічного лікування.
Кишкова непрохідність розвивається при обтурації отвору
кишки паразитами. Клінічна картина нагадує клініку обтураційної непрохідності.
У разі неефективності консервативного лікування запроваджують оперативне
втручання: роз’єднують клубок аскарид і просувають їх у отвір товстої кишки з
наступною дегельмінтизацією.
Аскаридоз відростка не має специфічних проявів. Аскариди у
відростку є операційною знахідкою.
Аскаридоз печінки та жовчних шляхів спостерігається рідко,
паразит потрапляє крізь фатерів сосок і виявляється застоями жовчовивідних
шляхів. Клініка характеризується механічною жовтяницею, гнійним холангітом,
абсцесом печінки. Ретроградна холангіографія, ультразвукове дослідження,
комп’ютерна томографія допомагають визначити діагноз.
Лікування хірургічне: холецистектомія, холедохотомія,
видалення аскарид і зовнішнє дренування жовчних шляхів, розтин та дренування
абсцесу печінки.
Аскаридоз підшлункової залози розвивається у разі заповнення
аскаридами жовчовивідних шляхів. Виявляється як хронічний індуративний або
гострий панкреатит.
Під час перфорації аскаридами органів шлунково-кишкового
тракту розвивається клініка перитоніту.
Післяопераційні ускладнення аскаридозу зумовлені міграцією
аскарид після операції.
Ураховуючи тяжкість хірургічних ускладнень аскаридозу,
показано обстеження хворих напередодні планової операції; у разі виявлення
аскаридозу проводять дегельмінтизацію.
| 
