Далекозорість (син.  гіперметропія) - оптичний недолік ока, при до-ром порушена здатність ясно бачити на близькій відстані.  При Д. фокус променів, що йдуть від розглянутого предмета, після заломлення їх в оці лежить позаду сітківки (рис. ).  Д.  зустрічається приблизно у 50% дорослих людей.  Причинами Д.  можуть служити відносна слабкість заломлюючого апарату очі, коротка переднезадняя вісь ока.  Відносно висока гострота зору людей з далекозорістю пояснюється напругою акомодації ока.  За рахунок такого постійного напруження акомодації Д.  в повному обсязі не проявляється (прихована далекозорість).  З віком внаслідок зниження акомодаційної здатності ока прихована далекозорість стає явною.  Оскільки при Д.  відбувається постійна напруга акомодації, то при відсутності корекції Д.  легко розвивається стомлення очей (див.  Астенопія), що проявляється головним болем, тупими болями в області чола і очних яблук.  Особливу увагу слід приділяти ранньому виявленню і корекції Д.  у дітей з метою профілактики співдружньої косоокості.  

Діагноз може бути поставлений в процесі визначення гостроти зору при дослідженні за допомогою спеціальних оптичних лінз. Ступінь Д.  визначається найбільш сильною з збиральних лінз, що дає найкращий зір.  Цей метод отримав назву суб'єктивного, оскільки при ньому необхідно рахуватися з оцінками самого обстежуваного.  Об'єктивне визначення ступеня Д.  здійснюється з допомогою рефрактометрії. 

Корекція Д.  проводиться опуклим склом, підсилюють рефракцію.