Періодонт - зв'язка, що утримує корінь зуба в зубній комірці. Його волокна у вигляді товстих колагенових пучків одним кінцем вплітаються у цемент, другим — у комірковий відросток, створюючи кілька груп. Між пучками воло кон є проміжки, заповнені пухкою волокнистою сполучною (інтерстиціальною) тканиною, що містить в собі судини і нервові волокна. Тут же розташовуються епітеліальні залишки (острівки Маляссе) - задишки гертвігівської епітеліальної кореневої піхви та епітелію зубної пластинки.
Функції періодонта 1) опорна (утримувальна та амортизаційна) — утримування зуба у зубній комірці, розподілення жувального навантаження на волокна основної речови ни і рідини, пов'язаної з ними; 2) участь у прорізуванні зубів; 3) пропріоцептивна — завдяки наявності численних сенсорних нервових закінчень механорецептори, які сприймають навантаження, сприяють регуляції жувальних сил; 4) трофічна — забезпечує живлення і життєздатність цементу, частково (через додаткові канали) — пульпи зуба; 5) гомеостатична — регуляція проліферативної і функціональної актив ності клітин, процесів поповнення колагену, резорбції і репарації цементу, пе ребудови коміркової частини — усіх механізмів, пов'язаних з безперервними структурно-функціональними змінами зуба та апарату, що його утримує в умо вах росту і виконання жувальної функції; 6) репаративна — бере участь у відновних процесах шляхом утворення це менту як у разі перелому кореня зуба, так і під час резорбції його поверхневих шарів; володіє великим потенціалом власного відновлення після ушкодження; завдяки особливостям репаративних процесів у періодонті анкілозування ко реня зуба не відбувається; 7) захисна — забезпечується макрофагами і лейкоцитами.
Будова періодонта. Волокна періодонта натягнуті в дуже вузькій щілині, обмеженій коренем зуба і комірковими відростком та частиною, яка називаєть ся періодонтальним простором. Ширина цього простору складає в середньому 0,2-0,3 мм і неоднакова в різних його відділах (мінімальна в середній третині кореня). Вона скорочується під час бездіяльності зуба і наростає за умови надмірних оклюзійних навантажень. Об'єм періодонтального простору дорівнює ЗО-100 мм3 для однокореневих зубів і 60-150 мм2 — для багатокореневих. 62% цього об'єму займають коллагенові пучки, 38% — пухка волокниста сполучна (інтерстиціальна) тканина. Структурними компонентами періодонта є його клітини і міжклітинна речовина, яка утворена волокнами і основною аморфною речовиною. Підтримувальний апарат зуба (пародонт) включає: цемент, періодонт, стінку зубної комірки і ясна. Він виконує низку функцій: 1) опорну та амортизаційну, утримуючи зуб у комірці, розподіляючи жу вальне навантаження і регулюючи тиск під час жування; 2) бар'єрну, формуючи бар'єр, перешкоджаючи проникненню мікроор ганізмів і побічних речовин у ділянку кореня; 3) трофічну, забезпечуючи живлення цементу; 4) рефлекторну, завдяки наявності в періодонті великої кількості чутли вих нервових закінчень.
| 
