Біль – це своєчасний психофізичний стан людини, який  розвинувся  внаслідок надсильних та руйнівних подразників, що визивають органічні чи функціональні зміни, складна інтегративна функція організму, яка развивається на базі своєї функціональної системи та мобілізує інші системи для захисту організму у відповідь на пошкоджуючий фактор. 

Формування болю залежить від наступних факторів:

-дія подразника;

-сила дії подразника;

-час дії подразника;

-механізм місцевої дії;

-обставин;

-пам’яті;

-мотивації тощо.

Больове подразнення сприймають:

1. Хеморецептори – визначають  кініни, іони К+, Са++, які вивільняються при руйнуванні чи пошкодженні клітин.

2. Неінкапсульовані нервові закінчення. 

- тонкими мієліновими нервовими волокнами;

- безмієліновими волокнами. 

Відразу – гострий чи первинний епікритичний біль боль, швидко поширюється товстими   волокнами типу «А».

Через 1-2 сек. – виникає інтенсивний, розлитий, вторинний протопатичний біль – повільно проводиться тонкими волокнами типу «С». 

Центральний механізм інтеграції болю включає наступні рівні та структури ЦНС:

-спино-таламічний тракт;

-зоровий бугор;

-таламус;

-ретикулярну формацію (стрес)

-лімбічну систему мозку, сенсорну зону;

-кору мозку тощо.

Неспецифічний шлях дає складне відчуття болю:

1-й нейрон – стовбур мозку;

2-й нейрон – ретикулярна формація;

3-й нейрон – зоровий бугор;

4-й нейрон – кора головного мозку.

Специфічний шлях – дає просте відчуття болю:

1-й нейрон – стовбур мозку;

2-й нейрон – зоровий бугор;

3-й нейрон – кора головного мозку, задня черепна звивина. 

На відчуття болю діють:

-наркотики, наркотичні анальгетики;

-аміназін;

-транквілізатори – видозмінюють біль,               впливають на емоції;

-місцеві анестетики –блокують спочатку безмієлінові нервові волокна. 

Спочатку зникає больова реакція, а вже потім – тактильн відчуття.

Існує три рівні сприйняття болю  (за А.В.Дмитриєвим):

1.”Рівень сприйняття болю” – сприйняття сигналу.

2.Соматичні та вегетативні реакції.

3.Емоційно-поведківські та вегето-моторні прояви. 

Характеристики болю залежать від:

- типу вищої нервової діяльності пацієнта;

- психо-емоційного настрою;

- емоційного фону;

- мотивації пацієнта;

- волі пацієнта;

- Загального вигляду та оснащення кабінету;

- Загального стану здоров’я пацієнта;

- Від кількості та якості нервових закінчень у:

                 -шкірі;

                 -м’язах;

                 -надокісті;

                 -кістці;

                 -зубі (пульпі).